Твір-роздум на тему "Роль впливу на виховання дитини за повістю Н. Бічуї "Шпага Славка Беркути"
Обсяг - 1 сторінка

На мою думку, на виховання дитини дуже позначається вплив оточення. У творі "Шпага Славка Беркути" це добре видно. Юлько, який виховувався у благополучній сім'ї, мав гарні відносини з матір'ю, виріс дуже розбещеним та невихованим хлопчиком. Не зважаючи на добрі відносини Славка до Юлька, Юлько ненавидів Славка Беркуту. На це не було ніяких підстав. Славко завжди допомагав своєму другові. Одного разу Славко піддався у турніри по шахматам Юлькові. Після хвороби Юлько Ващук згубив, граючись у снігу, шапку, і Славко, як гарний друг, віддав Юльку свою. Здавалось би, на згевагу та ненависть не було підстав, але Юлько не зважав на це.

Славко Беркута мав гарні відносини з свохм оточенням:друзями, батьками, зі свохм тренером. цей влив оточенні, на відміну від Юлька, зробив Славка мужнім і водночас хорошою людиною. Славко хворів важкою хворобою, алк він зміг її подолати завдяки своїм друзям, батькам.

Наколишнє оточення впливає н людину по-різному, особливо на виховання дітей. Воно дуже важливе для кожного з нас. Оточення навколо дитини позначається, як і у його відношенню до рідних та близькиц людец, так і на поставу дитини в суспільстві. Важливо пам'ятати і те, що суспільство для кожної людини відіграж великк що, і не варто зневажати цим.

Портрети роботи тараса шевченка — зображення конкретних осіб, що їх виконав тарас шевченко у різній техніці живопису та графіки. портрети — один з найвизначніших як кількісно, так і за своєю художньою цінністю розділів мистецької спадщини тараса шевченка. до жанру портрета тарас шевченко звертався протягом усього життя.в автопортреті штернберга переважає лірична нота – лірична до замилування, до зворушливості! автопортрет шевченка далеко не такий одноплановий, як у штернберга. у ньому ліричне поєднується з драматичним, замріяність – з тривогою, добросердечність із – сумом, бадьорість – з легкою втомою. гарний, сповнений гідності й граціозності поворот голови до глядача – і ми бачимо зосереджене обличчя молодої людини. світло вихоплює з півтемряви лише обличчя – все інше тане, ховається в напівпрозорих тінях. у порівнянні з яскраво освітленим чолом ( до речі, чудово проробленим у силуеті, формі й об’ємі, але не завершеним у кольорі) звертають на себе увагу сховані у тіні очі. шевченко вдається до типового для малярства романтизму засобу – за світла й тіні підкреслити, виділити те, на що передусім має звернути увагу глядач. може здатися дивним, що найпромовистіший елемент портрета, який художники намагаються всіляко виділити, «дзеркало душі» - очі – шевченко, навпаки, затінює. але придивіться уважніше. погляд очей все проникний, сповнений невисловленого запитання. замість замріяного споглядання, яке так любили відтворювати у своїх портретах художники романтичного напряму, у шевченка – гостре, насторожене, драматичне вдивляння у життя, в людей