Які особисті якості Петра першого впливали на його діяльність?​

У Петра I спочатку була відсутня чітка програма реформ у галузі державного правління. Поява нового державного закладу чи зміна адміністративно-територіального управління країною диктувались веденням війн, що вимагало значних фінансових ресурсів й мобілізації населення. Успадкована Петром I система влади не дозволяла зібрати достатньо коштів на реорганізацію та збільшення армії, побудову флоту, будівництво фортець і Санкт-Петербурга.

З перших років правління Петра дковувалась тенденція зниження ролі малоефективної Боярської думи в управлінні державою. У 1699 році при царі було організовано Ближню канцелярія, або Консиліум (Рада) міністрів, що складався з 8 довірених осіб, які управляли окремими наказами. Це був прообраз майбутнього Урядового Сенату, сформованого 22 лютого 1711 року. У Консилії було встановлено певний режим роботи: кожен міністр мав особливі повноваження, з’являються звітність і протоколи засідань. У 1711 році замість Боярської думи і Консилії було започатковано Сенат. Петро так сформулював основну задачу Сенату: «Дивитись у всій державі витрат, й непотрібні, а особливо марні, відставити. Грошей, якомога, збирати, оскільки гроші суть артерією війни.»

титул  ісламського правителя, як керівника віруючих і наступника  мухамеда, верховного глави ісламської общини, що вибирався для здійснення духовного і світського керівництва в ісламському світі відповідно до  шаріату  та стежив за виконанням віруючими «божественних правил», що заповів  аллах.

вважалось, що халіф замінює в деяких функціях померлого пророка мухамеда, а кожен наступний халіф замінює в цих же функціях попереднього.

з самого початку халіфа вважали головою всіх мусульман світу  — мусульманської громади (умми),  імамом, втілювачем ідеї нерозривності світської та духовної влади. але з кінця 8  — на початку 9 ст. в аббасидському халіфаті склалася концепція про халіфів, як прямих представників аллаха і про передачу халіфами світської влади  емірам  і  султанам.

османська імперія  стала правонаступницею халіфату. в османській імперії султан, нащадок османа, одночасно був халіфом  — зосереджував всю владу у своїх руках