Запишіть словосполучення в дві колонки: 1) ті, у яких прийменники пишуть
Одним словом; 2) ті, у яких прийменники пишуть через дефіс.
Спуститися (3) над хмар, один (3) перед одного, садять (по) над яром,
виріс (по) серед поля, лине (3) попід гаю, один (3) поміж усіх, об'єднати-
ся (за) ради справи, яскравий (по) над міру, мружитися (3) під брів, атака
(3) за лісу

    все почалося у 1946 році, саме тоді з’явилися перші універсальні обчислювальні машини. і, здавалося б - ось він новий двигун прогресу і покращення життя людей. але не все так добре, як здається на перший погляд.    досить важливу роль у житті кожного підлітка у наш час становлять інформаційні технології, а саме : комп’ютери, телефони, gps-навігатори, плеєра та ін. але не кожен замислюється над мінусами цих новинок. радіо-магнітні хвилі сильно впливають на ритм серця і тиск. а щодо комп’ютерів, то у більшості молоді, ігри викликаютьи тотальну комп’ютерну залежість.    розглянемо ж детальніше останнє питання. зазвичай, залежність до розваг, а саме комп’ютерних ігор, виникає від недостачі спілкування із своїми однолітками, батьками, близькими. підліток шукає вихід у так званих онлайн-розвагах, а вони ніколи йому не відмовляють. ось тут і починає виникати хвороба, яка за лічені дні переростає у хронічну форму. тепер людина відчуває відчуття депресії, роздратованості і порожнечі, коли поряд немає «електронного друга».    прикрим є той факт, що офіційно така хвороба як «комп’ютерна залежність» існує, але вона заслуговує не меншої уваги ніж проблема наркотиків і алкоголю в сучасній україні. адже під її впливом людина стає замкнутою у собі, з часом деградує і сильно відстає від своїх однолітків як інтелектуально, так і фізично. я вважаю, що уже настав той час, коли влада не тільки повинна дивитись вперед і вгору, кричучи про економічний і політичний ріст держави, а й оглянутись назад і вниз, подивитись на своїх нащадків, підростаюче покоління людей, яким зараз так гаряче будують країну.    пора міняти менталітет, адже, як мені здається, ми вже забули ким ми були, і якими стали, задля кого лилася кров козача у дніпро, задля кого гинули міліони, задля покоління деградованої молоді? чи задля групки комп’ютерних геніїв? невже науково-технічна революція здатна змінити народ, який формувався тисячі років, можливо не завжди розумно, але все ж не стояв на місці. а що ми зараз бачимо? поворот на 180 градусів? люди почали боятися переступити через «не можу». адже тільки коли ми перевершуємо самого себе, ми починаємо по-справжньому жити. я не маю на меті нічого поганого, щодо науково-технічного прогресу: комп’ютеризація, мобілізація, машиноустанкування - приносить користь людству, але все ж потрібно направляти молодь у правильному руслі.    відомий французький психолог і філософ бернард вербер в одному із свої творів сказав досить цікаву річ: «новий спосіб ведення війни: отруїти кров дітей». ось це ми зараз і бачимо в сучасному суспільстві. новинки, які так манять, отруюють мозок людини. яскравим прикладом є «аудіо-наркотики» про, які ми недавно так багато почули. вони руйнують нервову систему, яка від швидкого темпу життя у нас і так розкатана, і ведуть до повної деградації особистості за досить короткий час. це є досить важкою проблемою над якою потрібно уже зараз задуматись.    звичайно ж бажань, як і спокус - дуже багато. але потрібно відокремлювати ті, які принесуть користь тобі і твоїм нащадкам, і донесуть твій досвід наступним поколінням. адже зараз постає проблема, в якій йдеться про створення більш розвинутих систем штучного інтелекту, що здатні не тільки виконувати певні операції, а й відчувати і мислити на рівні з людиною. чи не призведе це до занепаду і знищення людської раси, як такої - ми не знаємо.    та ми повинні знати, що тільки там буде світле майбутнє і процвітання, де буде здоровий глузд й ідеї, де не буде три гетьмани на 2 українця, де національні інтереси будуть збігатися з державними, де науково-технічний прогрес і новітні технології будуть багатством цивілізації, а не одним із чинників її знищення. і не потрібно після нас ні потопу, ні війни. потрібна просто маленька дорога до едему.