Укажіть про кого йдеться: За часів його правління Османська імперія досягла вершини своєї могутності. У результаті численнх війн значно розширив територію Османської імперії​

Осма́нська імпе́рія — ісламська монархічна держава турецької династії Османів. Існувала у 1299–1923 роках. Заснована султаном Османом І на території Малої Азії. У ранньому новому часі була наддержавою в Європі та Середземномор'ї. Знищила Візантійську імперію, захопивши її столицю Константинополь, перейменований на Стамбул (1453). У часи найбільшого розквіту в XVI — XVII століттях займала Анатолію, Близький Схід, Північну Африку, Балканський півострів і прилеглі до нього з півночі землі Європи. Мала численних васалів — Волощину, Молдовське князівство, Дубровницька республіка, Кримське ханство, Мекку, Трансильванію, Імеретінське царство та інших. Очолювалася султанами, що також носили титули падишаха, халіфа й імператора Риму. Керувалася міцним центральним урядом (портою) та багатонаціональною бюрократією на місцях. Столиця розташовувалася у містах Сегют (1299–1326), Бурса (1326–1365), Едірне (1365–1453) й Стамбул (1453–1922). Панівною релігією був суннітський іслам, представники інших релігій обкладалися податком. Основною мовою панівної верстви була османська турецька. Серед багатонаціонального населення найчисленнішими етносами були турки, греки, вірмени і араби. У XVI—XVII століттях мала одну з найкращих армій світу, каркас якої становили артилерія та яничарська піхота. Вела перманентні війни із Персією, Священною Римською Імперією, Угорським королівством, Польщею, Російською імперією, Венеціанською республікою, Папською областю і Мальтійським орденом. На вершині своєї могутності, під час правління Сулеймана I Пишного від воріт Відня до Перської затоки, від Криму до Марокко. Вступила в епоху занепаду після поразки у Великій турецькій війні (1683—1699). Сильно ослабла внаслідок корупції чиновництва, яничарських бунтів, поразок у російсько-османських війнах XVIII — XIX століть та націоналістичної політики молодотурків. Розпалася після Першої світової війни 1914—1918 років. 1922 року було скасовано монархію, а 1924 року — халіфат. Розпад держави закріпив Лозаннський договір 1923 року, внаслідок якого постала Турецька республіка, наступниця імперії. Колишні володіння Османів стали незалежними державами або володіннями Великої Британії, Франції та Росії.

мы знаем, что важным показателем культуры народа-это уровень грамотности и образованности. в землях этот показатель медленно, но повышался. росла нужда в грамотных и образованных людях, с xiv в. начинают использовать бумагу   вместо пергамента.   потребность вести записи потянул за собой ускорение письма.меняется   написание букв, а с xv в. поевляется скоропись. 

в xvi в. появиляются первые учебные пособия. иван федоров во львове 1574 г. издал букварь,потом в москве были представлены руководства по грамматике и арифметике.об уровне просвещения народа можно судить по книжному делу. в xiv-xvi вв. оно начинает развивается. книги в это время продолжают оставаться рукописными.к xv в. в монастырях собирают библиотеки.чтение вслух еще более расширило круг приобщенных к «книжной премудрости».

события xv-xvi вв. развитию .вместе с существующими жанрами, появляются новые, меняются уже те которые есть, расширяется круг пишущих.главным жанром остается летописание.московское летописание пришло в первой половине xiv в. возрождение летописания приходится на конец xiv - начало xv вв.самым    распространенным жанром этой эпохистановятся военно- повести.