ОЧЕНЬ НУЖНО
РОЗСТАВТЕ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ
1 Майже всі наречені підходячи до вівтаря всміхаються у той час як женихи навпаки
зберігають серйозний вигляд.
2. У Кенії жених хотів відчути себе в жіночій «шкурі» носячи цілий місяць жіноче взуття одяг та аксесуари. 3. Раніше в Європі батьки нареченої
приготувавши пироги складали їх у посудину й викидали з вікон свого будинку. Якщо
посудина розбивалася на безліч уламків уважалося що шлюб буде довгим і щасливим.
4 Найдешевше у світі весілля святкували в індійському племені нандхарі витративши
на все трохи більше однієї рупії.
5. На півночі Англії готували весільні коржі й обкида-
ли ними молоду поділивши їх на кілька рівних частин. Уважалося що з'ївши шматочок
такого коржа незаміжня гостя вві сні зможе побачити майбутнього жениха. 6. У Великій
Британії для нареченої вважається великим успіхом у день весілля поцілувати сажотруса тому що він відганяє злих духів приваблюючи удачу (С. Гужва).​

Деякі люди кажуть, що життя краще на батьківщині, але інші не підтримують цю ідею. хто ж правий? я можу зрозуміти і тих, і інших.по-перше, я думаю, що умови життя краще за кордоном. квартири хорошої якості, дешевше за вартістю, ніж квартири в великих містах україни.по-друге, освіта теж краща за кордоном. хоча я не можу не підкреслити, що багато українських фахівців їдуть за кордон тому, що вони користуються великим попитом в зарубіжних країнах. існує багато можливостей для вивчення шкільних предметів за кордоном.по-третє, я думаю, що спеціальні служби краще піклуються про парки і вулиці. державні послуги працюють краще, ніж українські. люди дбають про ті місця, де вони живуть. іноземці добре виховані. люди в деяких зарубіжних країнах більш тихі і доброзичливі. деякі люди в україні грубі і погано виховані. я не можу сказати, що всі погані, але в моїй країні я часто зустрічаю таких людей. є багато кримінальних ситуацій. крім того, багато українців виїжджають за кордон тому, що вони можуть знайти там хорошу і високооплачувану роботу.але є й інша точка зору на цю проблему. деякі люди абсолютно впевнені, що життя краще на батьківщині. я можу з цим погодитися, бо на батьківщині наші близькі люди, наші друзі. багато пам’яток навколо нас в країні. кожне місто в україні славиться пам’ятниками, музеями, будівлями і . кожна людина повинна своїй власній країні, тобто зробити усе можливе для її загального блага. я думаю, що ця проблема дуже серйозна і кожен має право на свою думку.чому ж іще люди виїжджають закордон? я розумію, що там жити краще, але це ж чужа країна! невже там буде настільки краще, адже прийдеться говорити чужою мовою, шанувати інші традиції, підлаштовуватися під чужий менталітет, взагалі ламати себе: кинути своє рідне місто, батьків, родичів, друзів. і там ніколи не станеш своїм (навіть коли тобі посміхаються – це тільки ввічливість).багато хто зараз звинувачує уряд. і причому іммігранти вважають, що в україні їм всі заздрять, і якщо вони живуть в європі або америці, то вони піднялися на олімп.прикро, що людям плювати на свою країну, свою національність. прикро, що деякі з наших співвітчизників вважають ганьбою, соромляться говорити українською. і поки ми не навчимося приймати себе такими, які ми є, і поважати себе, ми так і залишимося для всіх дурнями. ті гроші, які можна заробити за кордоном, зовсім не коштують того, щоб продати батьківщину і сім’ю. особливо у такий складний час, як зараз. у всіх країнах є складні моменти в історії. у хіх столітті німеччина була найбіднішою, найслабшою країною в європі, але нащадки тих німців, які тоді не виїхали з країни, зараз, напевно, горді тим, що вони громадяни німеччини. ось і в україні це просто складний момент, який треба просто пережити і батьківщині, усім, чим тільки можливо, а не залишати її.