Как Иван Калита воспользовался результатом своей победы

Іван Данилович Калита народився 1288 року, був сином московського князя Данила Олександровича і онуком Олександра Невського. Прозваний Калитою («калита» — «гаман для грошей») за багатство, яке йому вдалось накопичити, збираючи данину для Золотої Орди[5].

Головним напрямком його правління було зміцнення провідної ролі князівства московського (з 1317 року — «великого»[6]) серед сусідніх князівств, а також територіальна експансія. Частину земель він купував, а на удільні князівства Углич, Галич, Білозеро отримав ярлики у Орді[7]. Протягом свого правління мав вельми тісні контакти із ординськими ханами, надсилав хану, його дружинам та вельможам подарунки, сам часто їздив у Орду.

Виявив себе жорстоким, вправним, наполегливим правителем. Був вірним підданим Золотої Орди, за що отримував постійну підтримку татарських ханів. Не гребував використовувати в ході міжусобиць військо Золотої Орди. Спираючись на підтримку ординців, зумів послабити свого основного супротивника — Велике князівство Тверське. Зокрема, звів наклеп на князя Олександра, якого з сином Федором після суду в хана Узбека вбили в Орді. Іван Данилович наказав зняти дзвін з собору Твері та перевезти до Москви[8]. Також сприяв послабленню Новгородської та Псковської республік.

Зміцненню авторитету Івана Даниловича саме як московського князя сприяло перенесення на початку його правління (1325) резиденції митрополита Київського і всія Русі Петра Ратенського з Владимира на Клязьмі до Москви. Також князь упорядковував норми феодального права, податкову систему, сприяв розвиткові торгівлі.

Заклав церкву Успіння Богоматері 1326 року в Москві — першу значну кам'яну споруду міста[9].

У російську історіографію увійшов як перший «збирач російських земель». Перед смертю прийняв чернечий постриг з ім'ям Ананія та схиму. Помер у 1340 році в Москві

Объяснение:

по воле бога отца и из сожаления к нам, грешным людям, иисус христос пришел в мир и стал человеком. своим словом и примером иисус христос учил людей, как надо верить и жить, чтобы стать праведными и быть достойными звания детей божиих, участниками его бессмертной и блаженной жизни. чтобы очистить наши грехи и победить смерть, иисус христос умер на кресте и воскрес в третий день. теперь как богочеловек он пребывает на небе со своим отцом. иисус христос является главой основанного им царства божия, называемого церковью, в которой верующие спасаются, руководимые и укрепляемые духом святым. перед концом мира иисус христос снова придет на землю, чтобы судить живых и мертвых. после этого наступит его царство славы, рай, в котором спасенные будут вечно радоваться. так предсказано, и мы верим, что так будет.

как ждали пришествия иисуса христа

величайшим событием в жизни человечества является пришествие на землю сына божия. к нему бог подготовлял людей, в особенности еврейский народ, в течение многих тысячелетий. из среды еврейского народа бог выдвигал пророков, которые предсказывали пришествие спасителя мира – мессии и этим закладывали веры в него. кроме того, бог в течение многих поколений, начиная от ноя, потом – авраама, давида и других праведников, предочищал тот телесный сосуд, от которого мессия должен был принять плоть. так, наконец, родилась дева мария, которая явилась достойной стать матерью иисуса христа.

объяснение: