Опишите храм святой Софии в Константинополе.

Софійський собор в Константинополі донині вражає відвідувачів розмірами та величчю. Його довжина — 81 метр, ширина — 72, а висота — 55 метрів. Для будівництва Собору Святої Софії демонтували та привезли колони і мармурові деталі інших храмів Візантійської імперії. Внутрішні роботи в храмі продовжувалися протягом декількох століть, і тому відрізняються особливою ошатністю. Стіни повністю вкрили мозаїками.

Коли Собор Святої Софії перетворився на мечеть, мусульманам довелося внести деякі зміни, оскільки будівельники зорієнтували собор за християнською традицією — вівтарем на схід. Османи ж перемістили міхраб в південно-східний кут собору — в напрямі до Мекки. Через цю зміну в Ая-Софії під час молитви, мусульмани були вимушені розташовуватися під кутом відносно будівлі. Фрески та мозаїки вони вкрили товстим шаром штукатурки, на який виписали цитати з Корану. Деякі фрагменти фресок та мозаїк збереглися тому, що коли в 1935 році мечеть Ая-Софія стала музеєм, з них зчистили штукатурку, що приховувала їх.

война нанесла значительный ущерб отечественной культуре, ее материальной базе. были разрушены тысячи школ, сотни вузов и музеев, сожжены или вывезены за пределы страны согни тысяч книг. с фронта не вернулись многие талантливые ученые, писатели, художники. сократился выпуск специалистов в вузах.

в трудных условиях послевоенного времени государство изыскивало средства для развития науки, народного образования, искусства. возрождение разрушенных очагов культуры началось сразу же после изгнания врага с оккупированных территорий и продолжалось в последующие годы.

характерной чертой развития культуры в послевоенные годы было усиление вмешательства партийно-государственного аппарата в культурную жизнь общества. сфера идеологии рассматривалась как некий "идеологический фронт", где главный удар следовало направить против остатков буржуазных взглядов и низкопоклонства перед культурой буржуазного запада, против отступления от марксизма в науке, и искусстве.

решающее воздействие на развитие художественного творчества в послевоенные годы оказала победа советской страны в отечественной войне. военная тема заняла большое место в произведениях.

немалую роль в достижении победы сыграли деятели науки и искусства. с первых дней войны стала важнейшим идейным и духовным оружием в борьбе с врагом. многие писатели в качестве военных корреспондентов отправились на фронт.

подъем патриотических чувств, вызванный войной, стал мощным стимулом к творчеству.