НАДО НАПИСТЬ ЧЕРЕЗ ТИРЕ, ПРОЬЕЛ ИЛИ ВМЕСТЕ!!!
Та й, тому що, отож-бо, причому, мовби то, колиб то, от же, так що, після того як, ні (ж), немовбито, якби, тільки (но), тим (часом) (як), тоб (то), за (тим) (що), тільки (що), або (що), у (міру) (того) (як), тако (ж), через (те) (що), не (мов) (би), хоч (би), тож (то), при (тім), ото (ж), коли (б), тому (то), як (що), наче (б) (то), для (того) (що) (б), не (наче) (б), ад (же) (ж), з (того) (часу) (як), не (зважаючи) (на) (те) (що), мов (би), за (тим), ад (же), з (тих) (пір) (як), тим (то), а (би), не (наче) (б) (то), як (би) (то), а (ні) (ж), це (б) (то), дар¬ма (що), та (ж), з (тим) (що) (б), при (чім), про (те), те (ж), або (ж), все (ж), то (ж), бо (ж), то (й), ні (би), але (ж), наче (б), що (б), хоча (б), ні (би) (то), при (тому), за (те), коли (ж).

  якщо взяти пригорщу піску та добре роздивитися її під мікроскопом, то виявиться, що немає жодної піщинки, схожої на іншу. краплини дощу, які на перший погляд повинні бути схожими, при детальному вивченні виявляються зовсім різними. і так можна перелічити все живе й неживе на землі, від сніжинок до зебр, від листка на дереві до квітки, від комахи до слона і, нарешті, до людини. все це унікальний витвір природи. саме так, ми — унікальний витвір. розумієте — унікальний! тобто неповторний по своїй суті, за своєю формою. ми різні: ми по-різному сприймаємо обставини життя, по-різному на них реагуємо. ми можемо бути адекватними і неадекватними, красивими і некрасивими, розумними і не дуже. але є те, що нас об’єднує. всі ми — люди, а основною ознакою людини є розуміння і всепрощення. іноді нам здається, що всі люди навколо нас неприязні, вони не поділяють нашої точки зору, їм не подобається наш одяг, манера вести розмову тощо. але ж озирніться! всі ці люди — це ми з вами.