Яка подія започаткувала середньовічну історію Китаю?

У 960 році воєначальник Чжао Куань-інь заснував династію Сун. Усі три століття Сун пройшли під знаком успішного тиску на Китай з боку північних степових народів.

Ще на початку X століття посилилися розвиток і консолідація етнічної спільноти, які були північно-східними сусідами Китаю. Держава кіданів, заснована у 916 році (проіснувала до 1125 року), одержала назву Ляо. Активно закріплюючись на північних рубежах, кідани захопили частину китайських територій. Основні керівні принципи у державі Ляо було створено китайцями та корейцями; на основі китайських ієрогліфів та з китайських елементів письма було створено писемність, розвивалися міста, ремесла, торгівля. Не зумівши впоратися з сусідами і повернути втрачені території, Сунська імперія була змушена піти на підписання у 1004 році мирного договору на виплату данини. У 1042 році данину було збільшено, а в 1075 році Китай віддав кіданам ще частину своєї території.

У той же час на північно-західних околицях Сунської імперії, на захід від кіданів, на рубежі Х-ХІ століття виникає сильна держава тангутів - Західне Ся. З 1047 року Сунській імперії довелося і тангутам платити данину сріблом і шовком. Незважаючи на змушені територіальні поступлення сусідам, період Сун вважається епохою економічного та культурного розвитку Китаю. Відбувається розквіт міст, зростає кількість міського населення; китайські ремісники сягають висот у виготовленні виробів з фарфору, шовку, лаку, деревини, слонової кістки. Винайдено порох і компас, поширюється книгодрукування, важливого значення набуло впровадження нових сортів швидкостиглого рису з Південного В'єтнаму (Чампі).

Объяснение:

Он родился 12(22) июля 1596 г., венчался на царство 11(21) июля 1613 г., а скончался в ночь с 12-го на 13-е (23). он был сыном федора никитича романова (в иночестве филарета, третьего патриарха московского) и ксении ивановны шестовой (в иночестве марфы), доводился двоюродным племянником последнему царю династии рюриковичей федору иоанновичу. 21 февраля 1613 г. на великом земском соборе, завершившем смуту на руси, был "обран", как тогда выражались, государем. в это время 16-летний отрок жил со своей матерью в селе домнино, костромской вотчине романовых, где едва не был убит поляками. когда в 1633 г. филарет сошел в могилу, государство московское было уже совсем иным в отношении благоустройства. царь был женат дважды на княжне марии владимировне долгорукой и на евдокии лукьяновне стрешневой, имел детей ирину, пелагею, алексея (будущий государь алексей михайлович), анну, марфу, ивана, софью, татьяну, евдокию, василия (все от второго брака). умер в москве в ночь с 12 на 13 июля 1645 г. и похоронен в архангельском соборе московского кремля.