Amerilove57

25.02.2023 09:00

Українська мова

Есть ответ 👍

Варіант 1
1. Знайти речення, у якому звертання стоїть на початку.
А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші ха¬ти світ (Я. Колас).
Б О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач).
В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не по¬ранив (П. Тичина).
Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й те¬пло пісень моїх (В. Симоненко).
2. Визначити речення з поширеним звертанням.
А До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься (Леся Українка).
Б Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса (Д. Павличко).
В Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів (І. Ко¬черга).
Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань.
3. Знайти речення зі вставним словосполученням.
А густий, соковитий, запашний бур'ян з-під ніг слався, мені зда¬валося, до самого обрію (П. Панч).
Б Оце (одного разу було свято й погода), сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на призьбі, дивилася у поле на шлях.
В Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям честі, з почуттям самозбереження, важ-ливішого, ніж збереження фізичне ( І. Багряний).
Г Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся Українка).
4. Знайти речення, у яких вставні слова виражають упевненість.
А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Кор¬нійчук),
Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості.
В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня).
Г Увечері, справді, пішов дощ (Ю. Смолич).
5. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки?
А О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайський).
Б О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих.
В О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко).
Г За все тоб низький уклін о земле, наш уклін! (І. Гончаренко).
6. Установити відповідність між реченнями і типами вставних конструкцій, ужитих у них.
А Юні друзі, ви, певна річ, полюбляєте мандри. 1 Вставне слово.
Б Література, за висловом письменника, напо- 2 Вставне словосполучення.
внює ідеї плоттю й кров'ю (І. Цюпа).
В В ім'я миру і злагоди народів, напевне, кожний 3 Вставне речення.
із нас не пошкодує віддати розум і здібності,
віддати всі найкращі сили своєї душі (О. Гончар).
Г А я хвилинку виберу, скажу, про командира (отак
за першим спогадом і другий виплива): душа
у нього щира... (А. Малишко).
Д А ці вміння розмовляти і слухати (як зазначає
більшість учених-психологів) дуже важливі для
людини (З журналу).
Е Мабуть, не злічити всіх визначень сили і краси
народного поетичного слова (Г. Бойко).
7. З'ясувати відповідність між реченнями і типом вставних конструк¬цій за вираженням ставлення мовця до повідомлюваного.
А Жахіть війни, на щастя, ви не зазнали... 1 Активізація уваги.
(О. Гончар).
Б Мабуть, передчуття розлуки властиве лю- 2 Вказівка на джерело повідомлення.
дині (І. Цюпа).
В Зрештою, навчання триває і після закін-
чення школи (І. Цюпа). 3 Послідовність викладу.
Г На материні прохання, уявіть собі, ніхто
не зважає (О. Довженко). 4 Почуття.
Д Чигирин, здається, глянув не в очі, 5 Невпевненість.
а в душу брата (М. Стельмах).
Е Тепер, щоправда, досить булоголо і сум- 6 Упевненість.
но (І. Франко).
8. Відновити текст, поширюючи речення вставними конструкціями з довідка. Визначити їхню функцію.
Того літа пощастило мені довідатися про те, чого раніше й пі¬дозрювати не міг. Я взнав від Миколки, що не тільки люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так, верба в лузі ходить у гості до калини, і квітки вчащають у гості до квіток — настурція до калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм теж кор¬тить побути разом.
Комусь іншому я й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого за Незмінного свідка завжди виступав пес Боніфацій! (За Є. Гуцалом).