Тема урока: «Стихи о прекрасном и неведомом. А. Блок «Ты помнишь, в нашей бухте сонной...», Н. Гумилёв «Жираф», Д. Самойлов «Сказка», В. Берестов «Почему-то в детстве...».

Цель: проанализировать и сопоставить стихотворение Блока, Гумилева, Самойлова, Берестова.

Ход урока

Здравствуйте, ребята! Тема нашего урока: «Стихи о прекрасном и неведомом. А. Блок «Ты помнишь, в нашей бухте сонной...», Н. Гумилёв «Жираф», Д. Самойлов «Сказка», В. Берестов «Почему-то в детстве...».

Сегодня мы проанализируем данные стихи и попробуем найти в них общее.

Прочитайте стихи выразительно.

Александр Блок

Ты помнишь? В нашей бухте сонной Спала зеленая вода, Когда кильватерной колонной Вошли военные суда. Четыре — серых. И во Нас волновали битый час, И загорелые матросы Ходили важно мимо нас. Мир стал заманчивей и шире, И вдруг — суда уплыли прочь. Нам было видно: все четыре Зарылись в океан и в ночь. И вновь обычным стало море, Маяк уныло замигал, Когда на низком семафоре Последний отдали сигнал… Как мало в этой жизни надо Нам, детям, — и тебе и мне. Ведь сердце радоваться радо И самой малой новизне. Случайно на ноже карманном Найди пылинку дальних стран —

И мир опять предстанет странным, Закутанным в цветной туман!

Николай Гумилев

«Жираф»

Сегодня, я вижу, особенно грустен твой взгляд, И руки особенно тонки, колени обняв. Послушай: далеко, далеко, на озере Чад Изысканный бродит жираф.

Ему грациозная стройность и нега дана, И шкуру его украшает волшебный узор, С которым равняться осмелится только луна, Дробясь и качаясь на влаге широких озер.

Вдали он подобен цветным парусам корабля, И бег его плавен, как радостный птичий полет. Я знаю, что много чудесного видит земля, Когда на закате он прячется в мраморный грот.

Я знаю веселые сказки таинственных стран Про черную деву, про страсть молодого вождя, Но ты слишком долго вдыхала тяжелый туман, Ты верить не хочешь во что-нибудь, кроме дождя.

И как я тебе расскажу про тропический сад, Про стройные пальмы, про запах немыслимых трав… — Ты плачешь? Послушай… далеко, на озере Чад Изысканный бродит жираф.

Д.Самойлов «Сказка»

Мальчик строил лодку.

И построил лодку.

И поплыл по речке

В тихую погодку.

Лодка острым носом

Воду бороздила.

Облако дорогу

Ей загородило.

Мальчик въехал в облако,

В пышное, густое.

А за первым облаком -

Облако второе,

Облако пушистое,

Облако из снега.

А за третьим облаком

Начиналось небо.

Мальчик плыл не речкою,

Мальчик плыл по млечному,

По небу проточному

В сторону восточную.

Мальчик плыл по звёздам,

К месяцу тянулся.

Покатался по небу

И домой вернулся.

В. Берестов «Почему-то в детстве…»

Почему-то в детстве рисовал я Только то, чего не мог увидеть, – Например, сражения морские, Только тех, кого у нас не встретишь, – Например, индейцев и пиратов, Только те края, где не был я, – То есть горы, джунгли и пустыни. А с натуры брал я только солнце С длинными и толстыми лучами. Были у него глаза и губы, И они почти всегда смеялись.

Подумайте, что объединяет эти стихи? (письменно попробуйте ответить на этот во

Книгу було написано в 1925 році, але не видано (через вплив Лева Каменєва). Згодом Булгаков написав п'єсу за мотивами твору і в 1926 році намагався поставити її в Московському художньому театрі. Тим не менше, спектакль було скасовано після того, як рукопис і копії було конфісковано таємною поліцією, або ОГПУ. Зрештою, Максим Горький втрутився і отримав рукопис.

Перша публікація в світі відбулася в 1968 році одночасно в журналі «Грані» (Франкфурт) та в журналі Алека Флегона «Студент» (Лондон). І лише в 1987 році книгу було видано в СРСР (6-й номер журналу «Знамя»), понад 60 років після її написання, але популярність у читачів роботі Булгакова дав Самвидав.

Сюжет  

Москва, грудень 1924. Видатний хірург професор Пилип Пилипович Преображенський відкрив ефективний метод омолодження. Продовжуючи роботу, він задумав небувалий експеримент — операцію з пересадки собаці людських гіпофіза і яєчок. Для досліду професор обрав бездомного пса Шарика. Результати операції перевершили всі очікування: Шарик поступово почав приймати не лише людську подобу, але також і риси, характерні для донора пересаджених органів, Клима Чугункіна, — п'янство і грубощі.  

Історія собаки, що перетворився на людину, швидко стала відома в медичних колах, а потім виявилася надбанням і бульварної преси. Професору Преображенському висловлюють своє захоплення колеги, Шарика демонструють у медичному лекторії, а до будинку професора починають приходити зацікавлені.  

Тим часом Шарик потрапляє під вплив комуністичного активіста Швондера, який переконав Шарика, що той — пролетар, який страждає від гноблення буржуазії (в особі професора Преображенського та його асистента доктора Борменталя), і налаштовує його проти професора. Згодом Шариков стає завідуючим відділу очистки Москви від бездомних тварин. Збирається одружитись та жити в квартирі Преображенського. Після доносу на професора його асистент Борменталь не витримує нахабства Шарикова, і через 10 днів у квартирі професора Преображенського знову живе собака.

Персонажі  

Шарик — безпритульний пес, якого професор Преображенський підібрав на московській вулиці.  

Поліграф Поліграфович Шаріков — людина, в якого перетворюється пес після виконаної професором Преображенським операції.  

Пилип Пилипович Преображенський — блискучий хірург, «величина світового значення», який проживав в 1920-ті роки в Москві.  

Іван Арнольдович Борменталь — молодий доктор, асистент професора Преображенського.  

Зінаїда Прокопівна Буніна — дівчина, «соціал-служниця» професора Преображенського.  

Дарина Петрівна Іванова — кухарка професора Преображенського.  

Федір — швейцар будинку, де проживає професор Преображенський.  

Клим Григорович Чугункін — загиблий в бійці злодій-рецидивіст, алкоголік і хуліган, чий гіпофіз і насінні залози використовувалися для пересадки Шарику.  

Швондер — голова комітету будинку.  

В'яземська — завідуюча культвідділом будинку.  

Пеструхін і Жаровкін — товариші по службі Швондера, члени комітету будинку.  

Петро Олександрович — нарком охорони здоров'я, пацієнт і хороший знайомий професора Преображенського.  

Васнецова — друкарка підвідділу очищення МКХ.  

Повість як політична сатира  

Найбільш поширене політичне тлумачення повісті прив'язує її до самої ідеї «російської революції», «пробудження» соціальної свідомості пролетаріату. Шаріков традиційно сприймається як алегоричний образ люмпен-пролетаріату, який несподівано для себе отримав велику кількість прав і свобод, але швидко виявив егоїстичні інтереси і здатність зраджувати і знищувати як собі подібних (колишній безпритульний пес піднімається по соціальних сходах, знищуючи інших безпритульних тварин), так і тих, хто наділив їх цими правами. Вважається, що в повісті Булгаковим були передбачені масові репресії 1930-х років.  

Ряд булгакознавців вважає, що «Собаче серце» є політичною сатирою на керівництво держави середини 1920-х років, а кожен з персонажів має прообраз серед політичної верхівки країни в той час. Зокрема, прообразом Шарікова-Чугункіна є Сталін (у обох «залізне» друге прізвище), професора Преображенського — Ленін (перетворив країну), доктора Борменталя, який постійно конфліктує з Кульковим — Троцький (Бронштейн), Швондера — Каменєв, асистентки Зіни — Зінов'єв, Дар'ї — Дзержинський і так далі.