Сочинение на тему Чингиз Айтматов на Кыргызском языке краткое.​

Кыргызстандын залкар уулу, дүйнөгө аты таанымал белгилүү жазуучу, коомдук жана мамлекеттик ишмер Чыңгыз Айтматов Талас облусуна караштуу Кара-Буура районундагы Шекер айылында 1928-жылы 12-декабрда туулган.

1946-жылы Жамбыл шаарындагы Зооветеринардык техникумду, 1953-жылы К.И.Скрябин атындагы Кыргыз мамлекеттик айыл чарба институтун бүтүргөн, 1956-1958-жж. Москвадагы Жогорку адабият курсунун угуучусу болгон.

Айтматовдун чыгармачылыгы студент кезинде башталган. Орус жана кыргыз тилдеринде жазып, биринчи аңгемеси "Гезитчи Дзюйдо" деген ат менен 1952-жылы "Киргизстан" альманахында орус тилинде жарыяланган.

"Литературная газета", "Новый мир", "Литературный Киргизстан" журналдарынын редколлегия мүчөсү болгон.

Алгачкы аңгемелери 1952-жылы орус тилинде "Комсомолец Киргизии" газетасына жана "Киргизстан" альманахына жарыяланат. Ал ошол кезде эле В. Катаевдин "Полктун уулу" повестин, М. Бубеновдун "Ак кайың" романын которот, бирок алар басылган эмес. Андан кийин "Ак жаан", "Түнкү сугат", "Асма көпүрө" аттуу кыргызча жазылган аңгемелери жарыяланат. Анын чыгармачылык ишиндеги бурулуш 50-жылдардын ортосунда болот. Бул жылдары "Бетме-бет" (1958) жана "Обон" ("Жамийла", 1959) повесттери кыргызча жана орусча жарыкка чыгат.

Кыргыз эл жазуучусу (1968), Токтогул атындагы мамлекеттик сыйлыктын лауреаты (1979), КРУИАсынын анык мүчөсү (1974). Соц. Эмгек Баатыры (1978), Лениндик (1963) жана СССР мамлекеттик сыйлыгынын лауреаты (1968, 1977, 1983), Европа Илимдер, искусство жана адабият академиясынын анык мүчөсү (Париж, 1983), Бүткүл дүйнөлүк Илим жана искусство академиясынын академиги (Стокгольм, 1987), "Ысыккөл форумунун" президенти, Австрия, Австралия, Америка, Индия, Италия, Түркия, Япония ж. б. өлкөлөрдүн эл аралык сыйлыктарынын лауреаты. Кыргыз Республикасынын Эл баатыры (1997).  

Улуу жазуучу Чыңгыз Төрөкулович Айтматов 2008-жылдын 10-июнунда 80 жаш курагында катуу оорудан кийин дүйнөдөн кайткан.

Объяснение:

1. Для доведення того, що пряма ВС є дотичною до кола з центром у точці А і проходить через точку С, потрібно показати, що кут між прямою ВС і дотичною до кола, проведеною з точки С, дорівнює 90 градусів.

За умовою задачі, кут С є прямим кутом, що означає, що пряма ВС є хордою кола з центром у точці А.

Для доведення, що ВС є дотичною до кола, досить показати, що кут між ВС і дотичною до кола з точки С дорівнює 90 градусів.

Оскільки ВС є хордою кола, а дотична до кола з точки С є радіусом, який перпендикулярний до хорди, ми можемо використати властивість, що кут між радіусом і хордою дорівнює половині кута, що опирається на цю хорду.

Оскільки С - прямий кут, кут між радіусом АС і хордою ВС буде половиною прямого кута, тобто 90 градусів.

Таким чином, пряма ВС є дотичною до кола з центром у точці А і проходить через точку С, оскільки кут між прямою ВС і дотичною до кола, проведеною з точки С, дорівнює 90 градусів.

2. Щоб знайти кут AMВ, можна використати властивості дотичних до кола. Оскільки MA є дотичною, то кут МАО дорівнює 90 градусів, оскільки радіус кола (ОМ) є перпендикуляром до дотичної. Знаючи кут ВОА (22 градуси), можна знайти кут МОВ, використовуючи властивість протилежних кутів. Кут МОВ буде також рівний 22 градуси. Отже, кут AMВ складатиметься з кута МАО і кута МОВ, тобто кут AMV = 90 градусів + 22 градуси = 112 градусів.

Точка С є симетричною точці О відносно точки В. Оскільки КА і КВ є дотичними до кола, то вони є перпендикулярними до відрізка ВС. Оскільки симетрія зберігає кути, то кут АКС буде таким самим, як кут ВКС. Таким чином, кути АКС і ВКС однакові.

Отже, кут АКС не є втричі більшим за кут ВКС. Вони рівні.