Ребята нужно стих Т.Шевченко "Думи мої, думи лихо мені з вами ". На румынском язике . Только с адекватным переводом чтобы сохранилась рифма.

Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!

Нащо стали на папері сумними рядами?..

Чом вас вітер не розвіяв в степу, як пилину?

Чом вас лихо не приспало, як свою дитину?..

Т.Г.Шевченко

Думи мої, думи, лихо мені з вами.

Не дають спокою ні вдень, ні ночами.

Думи про Вкраїну душу все лоскочуть,

Долю нещасливу, хто їй напророчив.

Не одне століття ляхи та татари

Лізли в Україну, ніби чорні хмари.

Люд в крові топили, різали мечами,

Море сліз пролили люті яничари.

А пізніше німці, скубли як хотіли,

Незагойні рани по усьому тілу.

І ти, Московщина, хоч звешся сестрою,

Ніколи з тобою не було спокою.

Тобі Україна ніби в горлі кістка,

Як лихій свекрусі молода невістка.

Отака ти сестро, скільки б не давали,

Забереш останнє, бо тобі все мало.

Думи мої, думи, де вас скільки взялось?

Чому Україні «більше всіх дісталось»?

Хліб в полях збирала, сипала в комори,

Ледве пережила два голодомори.

В хлібній Україні не було що їсти,

То так керували кляті комуністи.

Думи мої, думи, думи невеселі.

Чому в Україні вимирають села?

Тільки старі люди в селах зосталися,

А хто в найми подалися.

Чому наші люди по світу батрачать?

Думи мої, думи, хто вас розтлумачить?

Ніби й незалежна, Україно мила,

Що ж так з президентом тобі не щастило?

Як вони посміли тебе зґвалтувати?

Як останню хвойду, та ти ж їм як мати.

Що їм Україна і народ зробили,

Що перед всім світом, так

ответ:Gândurile mele, gândurile mele, sunt rău cu tine!

De ce hârtia a devenit tristă pe hârtie? ..

De ce vântul nu te-a aruncat în stepa ca praful?

De ce nu ai adormit ca copilul tău? ..

                 TG Șevcenko

Gândurile mele, gândurile mele, sunt rău cu tine.

Nu se odihnesc ziua sau noaptea.

Gândurile cu sufletul Ucrainei,

Soarta nefericită care a profețiat-o.

Mai mult de un secol de paturi și tătari

Au urcat în Ucraina ca nori negri.

Oamenii se înecau în sânge, tăiau cu săbiile,

Ierișii înverșunați erau vărsați de marea lacrimilor.

Și mai târziu, germanii s-au înfiorat cum au dorit,

Rănile care nu se vindecă pe tot corpul.

Și tu, Muscovy, deși ești numită soră,

Nu ai fost niciodată în pace.

Ucraina este ca un os în gât,

Ca o soacră răutăcioasă, o tânără ginere.

Ești o soră, oricât ai da,

Vei lua ultima, pentru că ești scurt.

Gândurile, gândurile mele, de unde ai venit?

De ce Ucraina „a obținut cel mai mult”?

Pâine recoltată pe câmpuri, turnată în hambare,

Abia a supraviețuit două foamete.

În pâinea Ucrainei nu era nimic de mâncat,

Asa au condus sangerosii comunisti.

Gândurile, gândurile, gândurile mele sunt vesele.

De ce mor satele în Ucraina?

Au rămas doar bătrânii din sate,

Și cine este mai tânăr, s-au dus angajările.

De ce ne risipește oamenii din lume?

Gândurile, gândurile mele, cine te va interpreta?

Cum Ucraina independentă este dulce,

Ce s-a întâmplat cu președintele?

Cum au îndrăznit să te violeze?

În ultima etapă, le dai la fel ca mama lor.

Ce le-a făcut Ucraina și oamenii,

Ce în lume te-a făcut atât de dezgustat?

Pământ, cât ai experimentat?

Ești înmuiat de la margine la margine cu sânge.

A fost din vremuri imemoriale,

Aceștia au apărat-o pe bunica Ucrainei împreună.

Dar nu este mai rău când ai tăi oameni,

Ei împart Ucraina, ce se întâmplă în continuare.

Cât de mult vei suferi de voința altuia?

A sosit timpul și aripile trebuie îndreptate.

Suficient de așteptat, suficient pentru a îndura.

Gândurile mele, unde te duci?

Объяснение:Мої думки, мої думки, з тобою погані!

  Чому на папері стало сумно? ..

  Чому вітер не кинув тебе у степ, як пил?

  Чому ви не заснули, як ваша дитина? ..

Т. Г. Шевченка

  Мої думки, мої думки, погані з тобою.

  Не відпочивайте ні вдень, ні вночі.

  Думки з душею України,

  Нещасна доля, яка пророкувала це.

  Більше століття ліжок і драконів

  Вони піднімалися в Україні, як чорні хмари.

  Люди тонули в крові, різавши мечами,

  Вогненні ієрархи проливали сльози.

  А пізніше німці роздулися, як хотіли,

  Рани, які не загоюються по всьому тілу.

  А ти, Московія, хоч тебе називають сестрою,

  Ви ніколи не були в спокої.

  Україна - як кістка в горлі,

  Як злий свекруха, молодий зять.

  Ви сестра, як би ви не давали,

  Ви візьмете останній, бо вам недовго.

  Мої думки, мої думки, звідки ти взявся?

  Чому Україна "отримала найбільше"?

  Хліб, заготовлений на полях, насипаний у комори,

  Він ледве пережив два голоду.

  В хлібі Україні було нічого їсти,

  Ось так вели криваві комуністи.

  Мої думки, мої думки, мої думки радісні.

  Чому вмирають села в Україні?

  Залишилися лише старці із сіл,

  А хто молодший, той наймає.

  Чому люди у світі зневажають нас?

  Мої думки, мої думки, хто тебе інтерпретуватиме?

  Як мила незалежна Україна,

  Що сталося з президентом?

  Як ви смієте вас зґвалтувати?

  На останньому кроці ви даєте їм те саме, що і їх мати.

  Що зробили Україна та народ,

  Що у світі вас так засмутило?

  Земле, скільки ти пережив?

  Ви краєм до краю кров’ю.

  Це було споконвіку,

  Вони разом захищали бабусю України.

  Але це не гірше, коли ти маєш своїх людей,

  Вони діляться Україною, що відбувається далі.

  Скільки ви будете страждати від волі іншого?

  Прийшов час і крила треба випрямити.

  Досить очікувати, достатньо перетерпіти.

  Мої думки, куди ти йдеш?