Треба скласти 4-5 речень про необхідність збереження природи. об'єднати їх за змістом і скласти текст міркування.​

Відповідь:

На сьогоднішній день дуже розвинена проблема забруднення навколишнього середовища.  Ми маємо захищати нашу природу, піклуватися про неї. Це зробити дуже достатньо почати з себе: не викидати сміття на вулицях, не ламати гілки і гасити за собою багаття в лісах, адже ще однією найгіршою, на мою думку, проблемою є загорання лісів. Дбайте про природу, адже хто як не ми, зможемо запобігти її знищенню.

Пояснення:

3.чим більше знаєш, тим більше можеш. знання — велика сила. тому  я погоджуюсь із висловом леонардо да вінчі: «поганий той учень, який  не перевершує вчителя». підтвердженням цього є розвиток науки. якби науковці не роби-  ли відкриттів, то, мабуть, ми б до цього часу не мали б комп'ютерів,  інтернету, не їздили б на потягах і автомобілях. саме людські знання  запустити в космос супутники й відкрити планети сонячної  системи. сучасний світ потребує людини з високим рівнем загальної культури, людини ефективної, здатної швидко орієнтуватися й приймати  оптимальні рішення в складних обставинах. чим вищий рівень знань  людини, тим ширші можливості відкриваються перед нею, тим легше  знаходить вона своє місце у світі. тому проблема оволодіння знаннями  стає чи не найголовнішою. «чим більше знаєш, тим більше можеш», —говорив е. абу. яскравим прикладом підтвердження цієї думки може слугувати  життя й творчість леонардо да вінчі. розум живописця подібний до  дзеркала, що відбиває все розуміння світу. ці слова стосуються не  сприйняття, а філософського осмислення. пошуки як художника тісно  перепліталися з пошуками вченого леонардо, універсального генія.  художня творчість була лише частиною його діяльності, спрямованої  до наукових відкриттів технічного новаторства. коли леонардо виповнилося 15, батько привіз сина у флоренцію й віддав на навчання до  андре верроккьо—скульптора, живописця, ювеліра. його майстерня  була осередком найпередовіших аналітичних пошуків.джордано базарі,біограф італійських художників епохи відродження, розповідав: «коли  андре писав на дереві образ із зображенням святого іоанна, леонардо  намалював на ньому ангела, що тримає одіж, і хоча був ще юнаком,  виконав його так, що ангел леонардо вийшов набагато кращим за постаті верроккьо». працюючи разом з учителем, художник-початківець  перевершив його, домігшись якісно нового звучання образів — глибокої поетичності. до цього часу належить і перший датований твір  леонардо «вид на долину арно поблизу пізи». вступивши в товариство святого луки, художник розпочав самостійну діяльність, однак  зв'язок з учителем він підтримував. картини митця народжувалися на  світ повільно, тому що писати для леонардо означало вивчати. «живопис — це наука і законна дочка природи»,— стверджував він в одному  із записів. виникнення кожного твору леонардо передувало тривале  збирання матеріалу, створення великої кількості начерків. найвідоміший твір л. да вінчі — «джоконда». портрет заворожує глядачів уже  протягом п'яти століть. притягальна сила «джоконди» пояснюється  психологічною багатогранністю образу, котрий живе, дихає, змінює  нюанси звучання. трепет життя присутній у всьому: у пасмах старанно  виписаного волосся, прикритого вуаллю, у складках одягу, у виткому  орнаменті коміра сукні, у руках, що спокійно лежать. неоднозначний  і пейзаж, вечірній, ніби освітлений примарним місячним сяйвом: петляє  дорога, звивається стрічка ріки, зеленувато-блакитні води течуть повз  гори, що здіймаються ввись, немов химерні видива, вершини гір у міру  заглиблення стають блакитними.визнаний геніями, численними учнями, леонардо й далі  вів наукову та художню творчість: ці дві форми доповнювали одна одну,вели до однакової мети — пізнання всесвіту. нелегко назвати галузь  знань, яка б не його увагу. записи леонардо успадкував  його улюблений учень франческо мельці. для л. да вінчі набуття  знань означало не пасивне їх зберігання, а активне використання для  проникнення у світобудову. універсальною наукою пізнання, на думку  майстра, був живопис. не можна не згадати давньогрецького філософа аристотеля—учня  платона, вихователя александра македонського. твори аристотеля  охоплюють усі галузі знань того часу. він — основоположник формальної логіки, творець силогістики. приїхавши в афіни, добре вивчив  основні положення філософії платона й міг поставитися до них критично, платон високо цінував аристотеля й називав його «розумом»,  аристотель провів із платоном 17 років. є підстави думати, що  платон любив свого геніального й непокірного учня й не тільки передав йому всі свої знання, але й перелив у нього всю свою душу. між  учителем і учнем зав'язалася міцна дружба з усіма її атрибутами — тимчасовими та гарячим примиренням.