ДО ТЬ,ДУЖЕ ТВІР "ШПАГА СЛАВКИ БЕРКУТА" ІВ​

через воду він проводить,

а сам з місця вік не сходить.

(міст) * * *

по полю ходить, жне, косить,

зерно молотить, хліба не просить.

(комбайн)

* * *

хоч не літак, а крилатий,

без крил не може працювати.

(вітряк) * * *

знизу клин

зверху млин.

тече вода

а їй не біда.

(парасолька)

* * *

і червона, й соковита,

та гірка вона все літо.

припече мороз – вона

стала добра й смачна.

(калина) * * *

кавунчики дрібненькі,

смугасті та кисленькі,

у колючки вбралися

і кущиком назвалися.

(аґрус)

* * *

мов маленький м’ячик,

висить, а не скаче,

рум’яне, гладеньке,

на смак солоденьке.

(яблуко)

* * *

торох, торох,

розсипався горох.

почало світати –

нема що збирати.

(зірки)

* * *

дерев’яний та довгенький,

маю носик я гостренький.

на білому слід лишаю,

усіх діток потішаю.

(олівець) * * *

ухопився за дріт,

покотився у світ,

потяг близняток

цілий десяток.

(електровоз)

* * *

коли хочеш ти читати,

то повинен мене знати,

а коли мене не знаєш,

то нічого не вчитаєш.

(абетка) * * *

з небесної діжки

крижані горішки

на землю упали,

шкоди нам завдали.

(град)

ну как то