В каком году князь Александр стал править в новогородских землях сколько ему было лет

ответ:С 1249 года Александр - князь Новгородский , на тот момент ему было всего от силы 19 лет.

Объяснение:

Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас

Практичне заняття 2

Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва

(Теоретичні відомості)

Військове мистецтво козаків

Передумови створення військової організації козацтва:

• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;

• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;

• постійна загроза нападу з боку кримських татар;

• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.

Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.

• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.

• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.

• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.

• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.

• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.

• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за до системи димової сигналізації.

• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.

Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за до вітрил.

Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).

В похід виходило близько 300 чайок (приблизно 20 тис. козаків). Плавали чайки Чорним та Азовським морями, Дніпром, Дунаєм, Бугом, сягали Кафи, Варни, Стамбула та інших поселень на узбережжі.

Козацька зброя: рушниця, спис, шабля, луки і стріли, легкі гармати.

Кожен козак у поході, крім рушниці, повинен був мати ще сокиру, косу, лопату, мотузки, щоб насипати вали або зв’язувати вози, готуючи табір до відбиття ворога.

Під час походу брали й харчі: у бочці тримали сухарі; мали варене пшоно та змішане з водою тісто, яке їли разом із пшоном. Називали цю страву саламахою. Брали у походи сало.

Під час походу панувала сувора дисципліна. Найбільшою провиною вважали зраду козацтву та Батьківщині.

Усе козацтво поділялося на полки по 500-1000, а згодом і більше вояків, очолюваних полковником.

Полки складалися із сотень, керованих сотниками.

Усе українське козацтво очолював гетьман, а запорозьке козацтво — кошовий отаман. Під час походу він мав необмежену владу.

Традиції та побут українського козацтва