Почему законодательная деятельность Государственной Думы в 1906-1917 гг. не обеспечила национального единства, то есть не смогла предотвратить гибель Российской империи?

1.хотинська фортеця

хотинська фортеця розташована в північній околиці хотина, за два кілометри від його центра. як тільки перейти оборонний рів і піднятися на земляний вал, фортечні укріплення відкриваються, як на долоні. більш як на кілометр простяглися вони вздовж високого урвистого берега дністра. унизу на скелястому мисі височить громада кам'яних стін. то кам'яна фортеця хііі-хvi століття.

хотинська фортеця є досить цікавою пам'яткою оборонної архітектури. суворий і грізний вигляд мають оборонні стіни фортеці-замка. зовні їх прикрашають викладені з червоної цегли чотири смуги, кожна з яких складається з кількох квадратів, вписаних один в один, та розташованими над ними чотирма ступінчастих пірамід завершених хрестами. такі мотиви часто зустрічаються в українському народному мистецтві, особливо на поділлі. завдяки орнаменту, стіни, висота яких досягає 40 метрів, справляють враження монолітних і надзвичайно могутніх. палац збудовано в другій половині xv століття. під ним розташовані два величезні підвали, в яких раніше зберігалися зброя і провіант. раніше фортечне подвір'я було густо забудоване. від давніх житлових споруд, крім палацу, збереглися лише стіни двоповерхового будинку, що прилягає до східної оборонної стіни. в його підземеллях колись знаходилась тюрма, в якій було замучено багато людей. у підземеллях замку мордували повстанців, а потім їх скидали живими зі стін замку. на другому поверсі цього ж приміщення розташовувалась невелика замкова церква, що складалась з прямокутного нефу з півкруглою абсидою зі сходу та прямокутного бабинця з заходу. вікна церкви одночасно були й бійницями. майже всю західну стіну центрального приміщення займає величезний портал. на внутрішніх стінах церкви збереглися фрагменти фресок кінця xv, початок xvi століття, їх червоно-жовто-чорні орнаменти нагадують за малюнком, композицією і колоритом мотиви оздоблення подільських писанок.

найбільша башта - північна. у ній три яруси бійниць для важкої артилерії. кожна бійниця витесана з кам'яного блоку і має форму перевернутої замкової щілини. зверху башти розміщується огороджений кам'яними зубцями бойовий майданчик. башта була розрахована на самостійну оборону, як остання твердиня фортеці. вище фортечних стін, крім північної здіймається ще чотири башти: в’їзна (надбрамна), східна, комендантська і південно-західна. в них також знаходилась важка артилерійська зброя. з башт є виходи на бойові майданчики, що проходять вздовж оборонної стіни шириною майже 5 метрів. з переднього боку замок захищають кам'яні зубці висотою з метра. під час ворожого штурму на бойових майданчиках розміщувалися воїни і через щілини між зубцями стріляли, кидали каміння, лили окріп та розтоплену смолу. таким чином захищали вхід в фортецю. завдяки цьому хотинська фортеця була важкодоступною.

2. дубно

подільські замки, звичайно, більш показні, але й у волинських твердинь є свій шарм. особливо добре це розумієш вранці, коли в тихих водах ікви відображається замковий палац (xviii ст.) та майже декоративна вежа беатка.

з вежею пов'язаний переказ. на початку березня 1577 року в замку готувалися до одруження племінниці власника міста князя острозького, беати. та до дубна злодійською долиною підійшли татари - і гостям вже було не до весілля, вони тікали в паніці. здивована шумом, дівчина запитала в служниці, що трапилося, і почула про напад татарів. беата була хоч і гарнісінька, та не надто освічена, про татарів не чула - і почала випитувати, що то за одні. служниці, які були не набагато розумніші, розказали, що чули: татари - це люди, як народжуються сліпими, як собачата, а на голові мають роги. дияволи, одним словом. песиголовці.втриматися від спокуси побачити людей з рогами беата не змогла. побачивши під стінами дубна ворожий табір, наречена так розізлилася, що влучила з гармати в ханський намет. здивовані такими подіями татари зняли облогу дубна.