Очень нужна ваша Нужен полный ответ

 

Драматургия Чехова представляет собой пьесы, которые положили начало новому направлению в отечественной и мировой литературе. Это направление принято называть психолого-ориентированной драмой, когда на первый план в произведении выходят переживания героев, а не внешние коллизии.

В «Вишневый сад» как и в других пьесах Чехова отсутствует деление на отрицательных и положительных персонажей — это еще одно проявление новаторства автора.

  «Владеть живыми душами — ведь это переродило вас всех… вы живете в долг, на чужой счет,»- призывает ее к жизни новой: » Вся Россия — наш сад»).    

Чехов создал свой театр, со своим драматургическим языком, который не сразу был понят современниками писателя. Многим его пьесы казались неумело сделанными, не сценичными, растянутыми, с беспорядочными диалогами, недостатком действия, нечеткостью авторского замысла и т. д. М. Горький, например, писал не без доброжелательной иронии о «Вишневом саде»: «Конечно — красиво, и — разумеется — со сцены повеет на публику зеленой тоской. А — о чем тоска — не знаю». Чехов создал «театр настроения», намеков, полутонов, с его знаменитым «подводным течением», предвосхитив во многом театральные искания ХХ века.

Объяснение:

Головний герой трагедії гете — вчений фауст. він прожив велике життя, набув багато різноманітних знань, але істина залишилася недоступною. втомившись від наукових пошуків, фауст розуміє, що життя проходить повз нього. він розчарований, на межі самогубства. у нього більше немає стимулу продовжувати наукові дослідження, пошук істини. заради того, щоб прожити життя заново, він закладає душу дияволу. в обмін ліефістофель дарує фаустові молодість.у фаусті гете підкреслює найважливіші властивості людської натури: невдоволеність досягнутим і спрямованість до ідеалу. його головні якості — гострий розум і прагнення до самопізнання світу. героєві притаманний постійний творчий неспокій, схильність до пошуків нових знань, проникнення в глибинну суть життя. він не прагне почестей і слави та хоче перетворити землю на квітучий сад. вступаючи у боротьбу з природою, фауст мріє зробити людей вільними і щасливими.народна легенда про фауста в 1593 році була доповнена життєписом вагнера — учня фауста. вагнера ми бачимо безпутним волоцюгою, який опанував таємниці магії, а після смерті фауста успадкував його багатство. для гете дуже важливе зіставлення характерів двох учених — фауста і вагнера. не слід вважати, що вагнер — особистість, не наділена талантами. у другій частині трагедії йому навіть вдається створити штучну людину — гомункула. та все ж гете не визнає шляху, обраного вагнером.зміст “фауста” універсальний: він розповідає про молодість і старість, життя і смерть, війну і мир, побут, політику, науку і мистецтво. головна тема трагедії — пошуки людиною сенсу буття і свого призначення. створюючи образ фауста, гете на власній долі в першій частині твору показав здійснення всіх можливих бажань людини, а в другій частині — безмежні можливості людства. у першій частині гонитва героя за закінчується загибеллю героїні. у другій частині трагедією стає прагнення героя вдосконалити природу, внести свої прагматичні виправлення у світобудову. отже, на думку гете, максималістське здійснення волі спричиняє трагедію.закінчена тривала мандрівка у пошуках прекрасного. душа фауста повертається до бога. прекрасне знайдене — але у майбутньому, у світі ідей. “мета нескінченна тут, у досягненні”, — промовляє гете. він стверджує: людина величніша за природу, ніщо не може знищити людяність, кохання, свободу розуму. а відповіді на порушені в творі запитання людство ще шукатиме не один рік.маргарита (гретхен) — один із найпоетичніший жіночих образів у світовій літературі. дочка бюргера, проста і невибаглива, вона зображена як дитя природи. гретхен багато працює: готує їжу прибирає дім, шиє, співає пісні, ворожить на квіточці. наївна, проста і довірлива, вона дуже подобається фаусту і відповідаєш його почуття коханням. але дівчина у полоні релігійних та побутових звичаїв, її лякає незрозумілий їй фауст.кохання перетворюється для неї на муку, на невільні злочини. гине у поєдинку з фаустом її брат валентин, помирає від снодійного, даного дочкою, мати гретхен. вона сама знищена людським осудом, бо народила позашлюбне дитя. міщани виганяють її з міста, і гретхен стає вбивцею рідної дитини. нещасна жінка втрачає розум, вона чекає страти у міській в’язниці.чиста і прекрасна душею гретхен відмовиться ві нечистої сили, відштовхне від себе фауста, бо він винний в усіх її стражданнях. у фінальній сцені смерті гретхен у відповідь на крик мефістофеля “вона загинула! ” зверху прозвучить: “вона врятована! ” це голос господа, який огортає своєю любов’ю будь-яку віруючу душу.“фауст” гете — велична художня пам’ятка світової культури. цей твір зберігає свою актуальність і в наші дні. високий гуманізм, творчий пошук, поезія труда та пафос творення, що прославлені у трагедії, безмежна віра у краще майбутнє роблять її актуальною і зрозумілою для всіх поколінь. у цьому — глибокий життєствердний гуманізм трагедії.