46 БАЛОВ ВСЕ СДЕЛАЙТЕ
7. До війни командир Колодуб був
А садівником
Б учителем
В хліборобом
Г трактористом
8. «Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з
підстриженою борідкою» - це характеристика

А діда Платона
Б Бориса Троянди
В Левка Півторака
Г діда Савки
9. Відступом наших військових був розчарований
А Платон Півторак
Б Петро Колодуб
В Іван Дробот
Г Борис Троянда
10. Слова «Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро,
друга – як Десна, ось третя – як калюжа…» належать
А дідові Савці
Б Петрові Колодубу
В дідові Платону
Г Борисові Троянді
11. Полковник Левко Півторак знищив чимало танкеток
А на Кохин-Голі
Б біля Дніпра
В коло Десни
Г неподалік від Києва
12. Думку «Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки
вашої, солдатської, а й материнської, й дитячої крові» висловив
А лейтенант Сокіл
Б дід Платон
В Іван Дробот
Г дід Савка
13. У цитаті «А воїну треба напитися зараз кріпкої …» пропущено слова
А ненависті до ворога та презирства до смерті
Б підсоленої води
В скорботи й жалю
Г справедливості та жорстокості
14. Дід Платон і дід Савка переправляли військових через річку
А Прут
Б Дунай
В Десну
Г Дніпро
15. «Викресав з мого (Петра Колодуба) серця огонь уночі…»
А дід Платон
Б дід Савка
В Іван Дробот
Г лейтенант Сокіл
16. Після війни капітан Колодуб мріяв поклонитися в ноги за науку
А дідові Савці
Б Борисові Троянді
В своїм землякам

Г дідові Платону
17. Платон Півторак і дід Савка загинули,
А перевернувши човен із фашистами
Б потрапивши під ворожі кулі
В захищаючи своїх онуків
Г перевозячи зброю для наших військових
18. Іван Дробот – це
А онук діда Платона
Б далекий родич Платона Півторака
В онук діда Савки
Г племінник діда Савки
19. Установіть відповідність між персонажем і його реплікою
1 Платон Півторак А «Я, діду, ненавиджу фашизм усією душею».
2 Борис Троянда Б «… а от побачили б ви танкетки!»
3 лейтенант Сокіл В «Коли б оце Левко зі своїм полком та був тут,

той би не одпустив, ні».

4 капітан Колодуб Г ть нас, що не доглянули вашу старість».
Д «Де ваш не бойовий, а так би мовити,
внутрішній секрет?»

20. Установіть відповідність між героєм і цитатою про нього
1 Демид А «Я, хлопці, у бою сторукий, помножений
стократ на гнів і ненависть».
2 Платон Півторак Б «Його огнем печи, на шматки ріж, ну не
одступить».
3 Петро Колодуб В «… молодий танкіст з надзвичайно приємним і
скромним лицем».
4 Іван Дробот Г йому, … що викресав з мого серця
огонь уночі…
Д «Був би він сильно схожий на святого Миколу-
угодника, коли б величезна стара кепка нележала
у нього на ушах…»

21. Установіть відповідність між персонажем і його вчинком
1 Овчаренко А Розбив танкетки.
2 командир Колодуб Б Гребонув з онуком опачинами.
3 дід Платон В Ітиме до першого бою.
4 дід Савка Г Поведе солдатів у бій.
Д Перевернув усю душу оповідачеві.
22. Установіть відповідність між початком цитати та її продовженням
1 «А ти прикуй себе од страху
ланцюгом до кулемета…»
2 «Чим же далі ви тікаєте, …» Б «… гойдався в небі вогненний знак
прожектора».
3 «… як би не гули навколо
4 «Довго вони били діда, що
перевіз вас, …»

А «… хотіли розстріляти, а потім був
приказ негайно переправитися на
другий берег».
Б «… гойдався в небі вогненний знак
прожектора».
В «… та й клади ворога мовчки до
мене ворожі вихори, …» смерті».
Г «… тим більше крові проллється!»
Д «… їм ніколи вже не затушить того
вогню, що викресав з мене колись у
човні дід Платон…»

  давня весна  тема: відтворення впливу приходу весни на хворобливий стан поетеси.ідея: возвеличення краси весняної природи, за сприянням якої людина забуває про свою хворобу, самотність.основна думка: моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала.жанр: пейзажна лірика.  композиція.експозиція: «була ».зав'язка: хворобливість і самотність поетеси під час буяння весни. кульмінація: радість ліричної героїні з приводу того, що її «не забула» весна.розв'язка: вдячність поетеси весні за її дарунок.  весна для лесі українки — це час, коли їй не так болить, це відчуття приливу сил, енергії, прагнення насолоджуватися, радіти від тих змін, які відбуваються в природі.дана поезія написана під час хвороби поетеси.    хотіла б я піснею стати..тема: бажання ліричної героїні вірша стати піснею, яка була б відомою в усьому світі.ідея: возвеличення прагнення творити красу і дарувати всім щастя.основна думка: пісня є кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі.жанр: лірична сповідь.  художні  особливості  поезії: епітети: «ясна хвилина, “ясні зорі”», «спів дзвінкий», «хвилі прозорі», «море хибне», «щастя таємне»; метафори: «вітер розносив луну», «поминути співом», «упасти на хвилі», «лунами мрії»; повтори: «ясніші яснії», «гучні гучне», «мої», «моє»; порівняння: «ясніші, ніж зорі яснії»; «гучніші, ніж море гучне».    давня казка  тема:   зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.ідея: уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (бертольдо).основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.жанр: ліро-епічна соціальна поема-казка. (від казки — зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках.)композиція:   твір складається з чотирьох розділів. експозиція: знайомство з поетом. зав'язка: зустріч поета з бертольдом. кульмінація: конфлікт між бертольдом і поетом. розв'язка: довічне ув'язнення поета, його смерть; а поетові нащадки слово гостреє гартують.«давню казку» леся українка написала в 1893 році. на ту пору вона вже була зрілим поетом. своє місце як митець письменниця бачила лише серед найпередовіших, революційних представників суспільства — серед робітників. у творі йдеться і про роль поета і його творів у суспільному житті. тому головний герой цієї поеми — поет.твір «давня казка» вперше був опублікований у львівському журналі «життє і слово» за 1896 рік, а пізніше — в другій збірці віршів лесі українки «думи і мрії».    «мені однаково, чи буду…» аналіз  рік написання: 1847 літературний рід: лірика. жанр «мені однаково»: ліричний вірш (медитація). вид лірики: громадянська (медитативна). провідний мотив: патріотичні почуття відповідальності за батьків­щину. віршовий розмір  «мені однаково» — ямб. тема «мені однаково»:   відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю. ідея «мені однаково»:   віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження україни.   основна думка:   т. шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу. художні засоби «мені однаково, чи буду…» епітети  — люди злії, лукавії, славній україні, окраденую (україну), метафора  — злії люди україну присплять, оксиморон  — малого сліду не покину // на нашій славній україні, на нашій — не своїй землі композиція  «мені однаково, чи буду…» вірш можна поділити на дві частини: 18 рядків — перша частина, 5 рядків — друга. побудований твір на протиставленні, функцією зв’язку й протиставлення між частинами наділений сполучник та. «мені однаково, чи буду…» ідейно-художній аналіз сумна доля чекає ліричного героя. він скоріш за все засуджений на висилання до сибіру. але особисті страждання страждання не лякають його. митцеві не страшно й бути забутим людьми. трагічне його невільницьке  і сирітське минуле привчили його до страждань і забуття. сумна доля чекає в’язня: все, що задумав написати, згине разом із ним. герой уважає, що зроблено дуже мало для славної україни; щоб залишитися у пам’яті народній, слід зробити більше. не будуть нащадки згадувати у молитвах, але й це не головне. а головне, що трагічна доля чекає україну. її грабують безжальні пани, вони душать її волю, її намагання стати щасливою. як справжній патріот саме через це найбільш карається поет. у творі ми бачимо, як невідступно мучила шевченка думка про загрозу відродженню україни, якщо російські самодержці присплять національну свідомість українців і викоринять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави