Скласти портретний нарис улюбленої вчительки! ів

Я вчуся в школі .....років (рік). Мій улюблений вчитель, який викладає російську мову і літературу. Вона завжди одягнена непримітно, але зі смаком. Тихо входить в клас і з посмішкою говорить нам: "Здрастуйте, я дуже рада вас всіх сьогодні бачити". Далі вона пише на дошці тему уроку. Сідає і починає нам розповідати. При цьому вона ніколи ні на кого не підвищує голос, говорить тихо і спокійно. Весь клас мовчить, щоб вловити кожне її слово. Вона до всіх ставиться з повагою. Завжди підказує, як правильно написати і чому саме так. В очах її завжди радість і на губах посмішка. Вона ніколи не ставить поганих позначок. Якщо хтось помилився, вона дає можливість підготується і виправити написане. У неї немає яскравого макіяжу, зачіска завжди покладена. Всі дівчатка беруть з неї приклад. А учні завжди радяться, якщо виникають проблеми поза шкільним предметом. Нам дуже пощастило, що у нас професійний педагог, який знає свою справу!

Відповідь:

Добра, чуйна, невгамовна, з вічно молодою душею, працюючий пенсіонер – Обиюх Софія Василівна, що народилася 20 березня 1957 року в невеликому і мальовничому селі Ріпки, Лисянського району, Черкаської області. Тут пройшло її дитинство, сюди повернулася вона працювати після закінчення Корсунь-Шевченківсього педагогічного училища, та Черкаського педагогічного інституту, де пропрацювала 41 рік за покликанням вчителя, викладаючи зарубіжну літературу та російську мову. Має вищу категорію та звання «Старший учитель». На запитання: «Якби повернути час назад, чи стали б ви знову вчителем?» вона ствердно киває головою. Кожному вчителю бажають вдячних учнів, їх у неї дуже багато, бо не один клас випустила вона за свою трудову діяльність. Софія Василівна любить своїх учнів і вони їй відповідають взаємністю і повагою. Вона частий гість на ювілейних зустрічах випускників школи Її вихованці мають міцні, глибокі знання, неодноразово займали призові місця в районних олімпіадах з предметів що вона викладала.

Вони виділяються бережливим ставленням до шкільного майна, згуртованістю, працелюбністю, успішно продовжують здобувати освіту в середніх спеціальних та вищих учбових закладах.

Пояснення: потрібно замінити данні про вчителя (ім'я і тд...)

Твір-роздум. найважче - це творення себе  людина народжується чистою, як білий аркуш паперу. на ньому згодом життя напише багато чудового і огидного. але все одно ми повинні заповнювати простір на папері нашої душі, не зважаючи навіть на значні помилки.  чи вдивлялись ви коли-небудь у рукописи видатних людей, справжніх майстрів? коли так, ви обов'язково помітите безліч виправлень на шляху до створення шедевру. так і в житті. треба докласти неймовірних зусиль, щоб записи твоєї душі були варті поваги. з дитинства батьки, бабусі, дідусі, розпові нам казки або оповідання з життя, навчають бути добрими і лагідними. стаючи дорослими, ми мусимо вирішувати для себе, як вчинити і як розпізнати добро і зло. за цими орієнтирами можна творити себе. кожна людина повинна триматися в певних межах, і не має значення, в яких саме. головне те, щоб вони існували і щоб усе життя зазнавало їхнього впливу. ми повинні аналізувати себе і робити висновки. повинні змінювати те, що не узгоджується з особисто нашими принципами.  відомий російський письменник м.   булгаков писав, що "рукописи не горят", але горять душі та, як відомо, із попелу неможливо нічого відтворити. тому треба пам'ятати, що найголовніше в житті - зберегти свою цільність. ані кар'єра, ані робота, ані добре ставлення людей не повинні підпорядковувати людину собі. людина має бути живою внутрішньо, має не загубити себе в будь-яких життєвих обставинах - ось у чому полягає визначальний життєвий принцип кожного