Практичні завдання

1. Подані іменники поділіть на групи таким чином:

1) ті, що мають форми однини та множини;

2) тільки однини;

3) тільки множини.

Пожежа, двері, блокнот, кмітливість, рукавиці, пісок, людина, дитинство, шафа, колір, шахи, переїзд, сірник, ножиці.

2. Утворіть від поданих прикметників складену форми вищого та найвищого ступенів порівняння.

Дзвінкий (голос), тонка (тканина), гарне (обличчя).

Близька (дорога), солодкий (напій), вузька (стежка).

3. Запишіть подані займенники, знімаючи риску.

Ні/про/що, хто/сь, аби/який, ні/від/кого, казна/до/кого, хтозна/на/кому, будь/що, де/хто, ні/для/кого, що/небудь, будь/до/кого, аби/хто, де/що, казна/на/чому, чий/небудь, ні/про/що, аби/в/кого, скільки/небудь, де/який, будь/чий, ні/до/кого, котрий/сь.

Одного спекотного літнього дня зустрілись яблуня з вітром. яблуня звернулась до вітру: -          вітре, ти заважаєш жити і мені, і людям. з мене струшує листочки, я від твоєї сили гнуся. та й людям шкоди завдаєш: то хати ламаєш, то холод робиш. -          яблуне, якщо вже так роздумувати, то й ти не дуже користь приносиш. звичайно, ти маєш плоди, проте люди й без них могли спокійно обійтися, - обурено відказав вітер. -          та я ж людям не лише плоди, а й затишок! – закричала яблуня. -          а я не лише лихо . я рятую від спеки, розношу насіння квіток та інших рослин, сприяю міні погоди, - перерахував свої переваги вітер. -          он дівча йде, зараз ми й дізнаємось, хто більше користі приносить. під яблуню на ослінчик присіла дівчинка й полегшено зітхнула: -          який прекрасний день! сонечко так сильно припікає, проте вітерець та тінь яблуні ратують від спеки. яблуня знов звернулась до вітру: -          прости, вітре, я була неправа. і ти, і я корисні людям. -          звичайно, яблуне, я теж був неправий. і яблуня, і вітер – природа. тому ми з тобою перебуваємо у тісній єдності.