Скласти тести до твору “Русалонька із 7-В,або Прокляття роду Кулаківських””

Вороні, що молилась день від дня, вславляючи свою пташину віру, десь так за місяць до великодня бог дав шматок «любительського» сиру. сидить ворона в лісі між гілляк і вертить тим сирком і так, і сяк. то пхне в дупло, то суне поміж віти, в гніздо ховає й знов виймає звідти, аби лише нанюхатися всмак. а з’їсти не наважиться ніяк: триває піст, то й змушена говіти. минає тиждень, другий пролі говіє наша страдниця свята, кору лиш їсть, скоромного ж — нічого! охляла, бідна, схудла до знемоги. а сир лежить, поглянеш — сміхота: засох, поцвів, вже чимось тхне від нього. вороні хоч би що — анітелень. кінець кінцем настав жаданий день, схопила сир, дзьобнула — дивна штука! — не кришиться — твердий, як каменюка, немов лукавий клав його під прес! ворона зла! бо нічим розговітись. тримає в дзьобі свій делікатес. аж тут лисиця виткнулася звідкись і мовить, звівши очі до небес: «голубонько, христос воскрес! про тебе ходить чутка в нашім борі, що ти співаєш у церковнім хорі. я ж страх люблю божественні пісні, вони такі душевні, чарівні молю тебе, співачко незрівнянна, утіш мене своїм меццо-сопрано, псалом якийсь чи пісню заспівай. ну, я чекаю, любонько, » ворона вниз поглянула спроквола, розкрила рота й видала «вокал» сир випав з дзьоба, полетів додолу і вбив руду лисицю наповал.