1.Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.«...государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще нехрещеними братами, ближніми,...що проживають на його землях, жагуче бажає й прийняти їх у католицькувіру святої римської церкви... Нарешті, князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські землінавік приєднати до королівства Польського».У якій угоді були зазначені ці умови?
Кревській унії 1385 р.
Городельській унії 1413 р.
Люблінській унії 1569 р
Берестейській унії 1596 р.

2.Про загарбницькі плани якої держави щодо українських земель йдеться в уривку з документа?«З поданого до нас прохання цього короля ми недавно довідались, що, коли… народ русинів за до отрути вбив Болеслава, князя Русі… і двоюродного родича згаданого короля…, тоді король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав на Руську землю, щоб завоювати цей народ, який і йому самому завдав багато шкоди…»
Великого князівства Литовського
Московського царства
Польського королівства
Угорського королівства

3.Яке положення відповідає умовам Городельської унії між Польським королівством і Великим князівством Литовським?
одруження литовського князя Ягайла та польської королеви Ядвіги
приєднання літовських, українських, білоруських земель до Польщі
визнання політичної самостійності Великого князівства Литовського
зрівняння в правах польського, литовського, українського населення

4.Які наслідки мала битва під Грюнвальдом об’єднаного війська поляків, литовців, українців і білорусів з рицарями Тевтонського ордена?
подальше Тевтонського ордену на слов’янський Схід
приєднання українських земель до Польсько-Литовської держави
підрив військової могутності Тевтонського ордену та його занепад
завершення литовсько-польського панування на українських землях

5.У чому полягала особливість польського володарювання на українських землях у ХІV—ХV ст.?

наданні «руській мові» статусу офіційної державної мовипоширенні норм польського права і системи судочинства
звільненні православного населення від утисків і обмежень
збереженні порядків, традицій, звичаїв місцевого населення
поширенні норм польського права і системи судочинства

6.Хто з литовських князів приєднав до Литви Чернігово-Сіверщину, Києвщину, Переяславщину?

Вітовт
Гедимін
Міндовг
Ольгерд

7.Який князь очолив виступ литовсько-руської знаті, спрямований на розрив унії з Польщею і здобуття незалежності Великим князівством Литовським?

Вітовт
Гедимін
Ольгерд
Свидригайло

8.У якому році було укладено Кревську унію між Польським королівством і Великим князівством Литовським?

1385
1413
1569
1596

9.Якого року польський король Казимир остаточно ліквідував і перетворив на воєводство Київське удільне князівство?

1435 р.
1452 р.
1471 р.
1489 р.

Концепция внешней политики Российской Федерации (далее — Концепция) — система взглядов на содержание, принципы и основные направления внешнеполитической деятельности России.

Настоящая Концепция дополняет и развивает положения Концепции внешней политики Российской Федерации, утвержденной Президентом Российской Федерации 28 июня 2000 г.

Основу настоящей Концепции составляют Конституция Российской Федерации, федеральные законы, общепризнанные принципы и нормы международного права, международные договоры Российской Федерации, нормативные правовые акты Российской Федерации, регулирующие деятельность федеральных органов государственной власти в сфере внешней политики, а также Концепция национальной безопасности Российской Федерации, Военная доктрина Российской Федерации и другие аналогичные документы.

Эволюция международных отношений в начале XXI века и укрепление России потребовали по‑новому взглянуть на общую ситуацию вокруг нее, переосмыслить приоритеты российской внешней политики с учетом возросшей роли страны в международных делах, повышения ее ответственности за происходящее в мире и открывшихся в связи с этим возможностей участвовать не только в реализации международной повестки дня, но и в ее формировании. В международной обстановке, наряду с позитивной тенденцией — укреплением позиций Российской Федерации на международной арене, проявились и негативные тенденции, которые необходимо учитывать при проведении внешнеполитического курса России на конкретных направлениях.

В соответствии с высшим приоритетом национальной безопасности — защитой интересов личности, общества и государства — главные внешнеполитические усилия должны быть сосредоточены на достижении следующих основных целей:

обеспечение безопасности страны, сохранение и укрепление ее суверенитета и территориальной целостности, прочных и авторитетных позиций в мировом сообществе, в наибольшей мере отвечающих интересам Российской Федерации как одного из влиятельных центров современного мира и необходимых для роста ее политического, экономического, интеллектуального и духовного потенциала;

создание благоприятных внешних условий для модернизации России, перевода ее экономики на инновационный путь развития, повышения уровня жизни населения, консолидации общества, укрепления основ конституционного строя, правового государства и демократических институтов, реализации прав и свобод человека и, как следствие, обеспечение конкуренто страны в глобализирующемся мире;

воздействие на общемировые процессы в целях установления справедливого и демократического миропорядка, основанного на коллективных началах в решении международных проблем и на верховенстве международного права, прежде всего на положениях Устава ООН, а также на равноправных и партнерских отношениях между государствами при центральной и координирующей роли ООН как основной организации, регулирующей международные отношения и обладающей уникальной легитимностью;

формирование отношений добрососедства с сопредельными государствами, содействие устранению имеющихся и предотвращению возникновения новых очагов напряженности и конфликтов в прилегающих к Российской Федерации регионах и других районах мира;

поиск согласия и совпадающих интересов с другими государствами и межгосударственными объединениями в процессе решения задач, определяемых национальными приоритетами России, создание на этой основе системы двусторонних и многосторонних партнерских отношений, призванной обеспечить устойчивость международного положения страны к колебаниям внешнеполитической конъюнктуры;

всесторонняя защита прав и законных интересов российских граждан и соотечественников, проживающих за рубежом;

содействие объективному восприятию Российской Федерации в мире как демократического государства с социально ориентированной рыночной экономикой и независимой внешней политикой;

поддержка и популяризация в иностранных государствах русского языка и культуры народов России, вносящих уникальный вклад в культурно-цивилизационное многообразие современного мира и в развитие партнерства цивилизаций.