Прочитать повесть Паустовского К. С«Мещерская сторона» http://paustovskiy-lit.ru/paustovskiy/text/mescherskaya-storona/storona.htm
С Главы «ЛЕСНЫЕ РЕКИ И КАНАЛЫ», «ЛЕСА», «ЛУГА», «ЕЩЕ О ЛУГАХ»
Выполните задания по прочитанному тексту
1. ответьте на во Почему даже после осушения болот генералом Жилинским земля оказалась очень скудной?»

2. Заполните таблицу
Названия растений
Споровые Голосеменные Покрытосеменные

Прочитать повесть Паустовского К. С«Мещерская сторона» http://paustovskiy-lit.ru/paustovskiy/text/mescherskaya-storona/storona.htm
С Главы «ЛЕСНЫЕ РЕКИ И КАНАЛЫ», «ЛЕСА», «ЛУГА», «ЕЩЕ О ЛУГАХ»
Выполните задания по прочитанному тексту
1. ответьте на во Почему даже после осушения болот генералом Жилинским земля оказалась очень скудной?»

2. Заполните таблицу
Названия растений
Споровые Голосеменные Покрытосеменные

Прочитать повесть Паустовского К. С«Мещерская сторона» http://paustovskiy-lit.ru/paustovskiy/text/mescherskaya-storona/storona.htm
С Главы «ЛЕСНЫЕ РЕКИ И КАНАЛЫ», «ЛЕСА», «ЛУГА», «ЕЩЕ О ЛУГАХ»
Выполните задания по прочитанному тексту
1. ответьте на во Почему даже после осушения болот генералом Жилинским земля оказалась очень скудной?»

2. Заполните таблицу
Названия растений
Споровые Голосеменные Покрытосеменные

Прочитать повесть Паустовского К. С«Мещерская сторона» http://paustovskiy-lit.ru/paustovskiy/text/mescherskaya-storona/storona.htm
С Главы «ЛЕСНЫЕ РЕКИ И КАНАЛЫ», «ЛЕСА», «ЛУГА», «ЕЩЕ О ЛУГАХ»
Выполните задания по прочитанному тексту
1. ответьте на во Почему даже после осушения болот генералом Жилинским земля оказалась очень скудной?»

2. Заполните таблицу
Названия растений
Споровые Голосеменные Покрытосеменные

Прочитать повесть Паустовского К. С«Мещерская сторона» http://paustovskiy-lit.ru/paustovskiy/text/mescherskaya-storona/storona.htm
С Главы «ЛЕСНЫЕ РЕКИ И КАНАЛЫ», «ЛЕСА», «ЛУГА», «ЕЩЕ О ЛУГАХ»
Выполните задания по прочитанному тексту
1. ответьте на во Почему даже после осушения болот генералом Жилинским земля оказалась очень скудной?»

2. Заполните таблицу
Названия растений
Споровые Голосеменные Покрытосеменные

Прочитать повесть Паустовского К. С«Мещерская сторона» http://paustovskiy-lit.ru/paustovskiy/text/mescherskaya-storona/storona.htm
С Главы «ЛЕСНЫЕ РЕКИ И КАНАЛЫ», «ЛЕСА», «ЛУГА», «ЕЩЕ О ЛУГАХ»
Выполните задания по прочитанному тексту
1. ответьте на во Почему даже после осушения болот генералом Жилинским земля оказалась очень скудной?»

2. Заполните таблицу
Названия растений
Споровые Голосеменные Покрытосеменные

Прочитать повесть Паустовского К. С«Мещерская сторона» http://paustovskiy-lit.ru/paustovskiy/text/mescherskaya-storona/storona.htm
С Главы «ЛЕСНЫЕ РЕКИ И КАНАЛЫ», «ЛЕСА», «ЛУГА», «ЕЩЕ О ЛУГАХ»
Выполните задания по прочитанному тексту
1. ответьте на во Почему даже после осушения болот генералом Жилинским земля оказалась очень скудной?»

2. Заполните таблицу
Названия растений
Споровые Голосеменные Покрытосеменные

ОбъяснениЕволюція кожної окремої популяції відбувалася у взаємодії з іншими популяціями, з якими вони утворювали певні угруповання. Одновидове угруповання може існувати лише в ідеальній ізоляції від зовнішнього світу і, мабуть, не довго. Життєвий потенціал виду, який дожив до наших днів, сформувався в процесі тривалої міжвидової боротьби за існування. Конкурентні відносини є одним з найважливіших механізмів регулювання видового складу кожного угруповання, просторового розміщення видів та їх чисельності.

Американські вчені Е. Піанка (1981), А. Лотка (1922) і В. Вольтерра (1926, 1931) були першими, хто розробив порівняно міцну, хоч і дуже спрощену, теоретичну основу вивчення конкуренції. Між рослинами і тваринами існують дві відміни, які мають велике значення для вивчення конкуренції. По-перше, лише в незначної кількості рослин період генерації триває менше року, тому у багатьох випадках ботаніки не мають можливості здійснювати тривалі експерименти, які б дали змогу продемонструвати конкурентне виключення. По-друге, на ріст і виживання рослин великий вплив мають різноманітні умови, в яких вони живуть. Наприклад, в умовах великої скупченості ріст рослин сповільнюється, і вони не досягають повного розвитку, хоч і можуть продукувати насіння. На відміну від цього популяції тварин звичайно відповідають на перенаселеність підвищенням смертності і затримкою росту.[1]

Г. Ф. Гаузе першому вдалося в лабораторії створити умови для співіснування двох подібних видів, правда, використовуючи одне і те ж поживне середовище. Згодом аналогічні дослідження Г. Ф. Гаузе здійснив і з борошняним хрущиком (Tribolium). Ці дрібні жуки весь свій життєвий цикл можуть завершити у банці з борошном. Коли в це однорідне середовище помістили два різних види хрущика, то виявилося, що один з них успішно розвивається, витіснивши іншого. Таким чином був відкритий принцип конкурентного виключення.

Англійський еколог Д. Лек (1971) описав співіснування п'яти видів синиць у широколистяних лісах поблизу Оксфорда і дійшов висновку, що протягом більшої частини року вони відокремлені через розділеність їхніх кормових ділянок, відмінність у розмірах комах і міцність насіння, яким вони живляться. Екологічна відокремленість пов'язана з відмінністю в масі синиць, розмірах і формі дзьоба. Незважаючи на подібність синиць, кожний вид по-різному використовує свої кормові ресурси.

М. Бігон, Дж. Харпер і К. Таунсенд (1991) подають три можливі варіанти пояснення такого співіснування видів. Перше базується на так званій «поточній конкуренції» (curent competition). Наприклад, синиці є конкуруючими видами і їх співіснування є наслідком роздільності екологічних ніш. Однак у випадку відсутності конкурента вони можуть розширити свої ніші, тобто освоювати фундаментальні ніші.

Друге — це еволюційно зумовлене уникання конкуренції, яке Коннел (Connell, 1980) назвав «привидом конкурентного минулого». П'ять згаданих вище видів синиць вже давно «притерлися» між собою, і їх конкуренція залишилася в далекому еволюційному минулому. Їхні фундаментальні екологічні ніші вже давно перекриваються.

Третім поясненням є те, що в ході своєї еволюції ці види синиць по-різному і незалежно один від одного реагували на природний відбір, оскільки це різні види, які мають різні ознаки. Однак вони не конкурують у даний момент і ніколи не конкурували в минулому, тому що просто виявились різними.[2]

Основою для конкурентних відносин можуть служити три пробні моделі, які описують:

недосконалу конкуренцію, коли міжвидова конкуренція є лімітуючим фактором, але не веде до повної елімінації (усунення) одного з конкурентів з арени взаємодії;

досконалу конкуренцію, описану моделями Гаузе і Лотки-Вольтерра, коли один вид поступово елімінується в процесі конкуренції за загальний ресурс;

наддосконалу конкуренцію, коли ефект подавления дуже сильний і проявляється негайно, наприклад, під час виділення антибіотиків (алелопатія). Наочним прикладом такої «надсильної» конкуренції може бути також хижацтво.[3]

е: