До ть будь ласка дати відповідь на питання

Тести до теми: «Система планування на підприємстві»

1. Економічні функції держави включають:

а) встановлення ціни на продукцію підприємства, регулювання чисельності зайнятих у матеріальному виробництві, формування правових засад функціонування економіки, усунення недоліків ринкового саморегулювання;

б) забезпечення економіки необхідною кількістю грошей, встановлення норми рентабельності для окремих виробництв, перерозподіл доходів, забезпечення населення обов’язковими товарами;

в) забезпечення сприятливої правової бази, визначення глобальної стратегії розвитку країни, індикативне макроекономічне планування, узгодження і стимулювання пріоритетних напрямків інноваційних процесів та інвестиційної діяльності, перерозподіл ресурсів, стабілізація економіки та соціальний захист населення, моніторинг та регулювання процесів охорони і відтворення навколишнього середовища.

2. Результатом бюджетного планування є формування:

а) суми коштів, спрямованих на споживання в плановому періоді;

б) Державного бюджету;

в) державних цільових фондів.

3. Відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та іншими інституціями з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів, називаються:

а) договірними;

б) страховими;

в) кредитними.

4. Основними перевагами планування в умовах ринку порівняно з директивним планування є:

а) самостійне здійснення всього комплексу планової роботи;

б) проведення «зверху» основних показників діяльності;

в) самостійного вибору розмірів матеріального стимулювання.

5. Найважливішими принципами планування є правильне обґрунтування та вибір мети і кінцевих результатів діяльності підприємства:

а) оптимальність використання ресурсів, системність і безперервність планування, збалансованість;

б) суб’єктивна оцінка майбутнього тану підприємства, мобільність, врахування життєвого циклу товарів;

в) всі відповіді вірні.

6. Нормативний метод планування передбачає розрахунок планових показників на основі:

а) прогресивних норм використання ресурсів з відрахуванням зміни цих норм у плановому році;

б) середніх норм використання ресурсів у плановому році;

в) норм використання матеріальних ресурсів на одиницю продукції.

7. Середньострокові плани передбачають:

а) деталізацію перспективних планів щодо обсягу випуску продукції;

б) деталізацію стратегічних планів на перші роки діяльності;

в) зазначення конкретних виконавців.

8. Оперативне планування охоплює такі напрями:

а) організацію матеріально – технічного забезпечення підприємства;

б) календарне планування, диспетчеризація;

в) виробниче планування, планування збуту продукції.

9. Місія підприємства – це:

а) основна ціль підприємства, головна причина його існування;

б) аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства;

в) діагностичний етап стратегічного планування.

10. Основні ознаки тактичного планування:

а) доповнюють стратегічні плани, мають вузьке спрямування, визначають практичні, конкретні засоби для досягнення намічених цілей;

б) наслідки будуть зрозумілі через тривалий період і їх важко виправити, окреслюють місію та цілі діяльності підприємства і засоби їх досягнення;

в) всі відповіді вірні.

11. Основні ознаки стратегічного планування:

а) доповнюють стратегічні плани, мають вузьке спрямування, визначають практичні, конкретні засоби для досягнення намічених цілей;

б) наслідки будуть зрозумілі через тривалий період і їх важко виправити, окреслюють місію та цілі діяльності підприємства і засоби їх досягнення;

в) всі відповіді вірні.

12. У процесі оперативного планування здійснюється:

а) детальна розробка планів окремих цехів, дільницю, бригад на короткі проміжки часу;

б) планування маркетингової діяльності та зовнішньоекономічної діяльності;

в) науково – дослідні, конструкторсько – технологічні та експериментальні роботи.

13. Основні відмінності між традиційним поточним планом і бізнес – планом зводяться до такого:

а) бізнес – план розробляється для підприємств з іноземними інвестиціями, поточний – лише з вітчизняними;

б) поточний план затверджується вищестоящими організаціями, бізнес – план – органами самоврядування;

в) поточний план розробляється для внутрішнього використання, бізнес – план – для пред’явлення зовнішнім інвесторам і клієнтам.

Державне регулювання ринкової економіки - це вплив держави на відтворювальні процеси в економіці за до прямого інвестування, правових та економічних важелів з метою орієнтації господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціально-економічної політики. Держава може виконувати свої функції впливу на економіку прямо (через фінансування розвитку державного сектора, науки, культури, освіти, соціального захисту населення), або непрямо (через систему правових та економічних регуляторів), надаючи їм можливість орієнтувати діяльність господарських суб'єктів в потрібному напрямку. За до правових регуляторів держава встановлює "правила гри" на ринку, а через систему економічних регуляторів - цілеспрямовано "налагоджує" ринковий механізм, щоб на його основі стимулювати або стримувати ділову активність у раціональних рамках.

Роль і сутність характеристики системи координування економіки визначають функції держави. Умовно всю багатогранну й різноспрямовану сукупність функцій державних органів можна умовно подати двома групами.

Перша група охоплює функції, що забезпечують функціонування ринкової системи в державі. Сюди варто віднести створені й підтримані правовою базою функції (захист прав і власності, законодавче регулювання взаємовідносин між споживачами, виробниками, найманими працівниками, підтримка громадського порядку, захист конкуренції тощо). Тут держава визначає певні правила "ринкової міри" і забезпечує їх дотримання.

Друга група функцій державних органів пов'язана з розвитком і перспективним станом економічної системи. Вона охоплює заходи, спрямовані на стабілізацію економічних процесів і забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості.

інфляційних процесів, інфраструктури тощо. З усієї сукупності функцій держави виділимо найважливіші.

Найважливішою функцією державних органів є цільова функція, що передбачає постановку конкретних цілей у галузі економічного й соціального розвитку держави й визначення терміну їх реалізації. Цільова функція містить у собі низку цілей, поєднаних у єдину систему, що має певну ієрархічну структуру. Формування цільової функції є вельми складним процесом, що пов'язаний із виробленням стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку, прийняттям відповідних рішень і виробленням механізму їх реалізації. Накреслюючи цільові функції, держава бере на себе не тільки те, що непідвладне ринковій системі. Найважливішим напрямом реалізації цільової функції є визначення пріоритетів економічного розвитку, підтримка конкурентного середовища тощо.

Стратегічною довготерміновою метою державного управління економікою перехідного періоду є підвищення добробуту її населення на основі створення й розвитку в межах унітарної держави соціально орієнтованої моделі економіки ринкового типу.

Спрямівну і координаційну функції забезпечують вибір шляхів досягнення поставлених цілей, збалансованість найважливіших економічних пропорцій та узгодження суперечливих взаємозв'язків суспільного поділу праці.

Стимуляційна функція пов'язана з активізацією рушійних сил розвитку суспільства. Вона реалізовується через систему різноманітних пільг (субсидій, дотацій, податків тощо), за до яких державні органи забезпечують економіки в заданому напрямі.

Контрольна функція припускає контроль з боку державних органів за дотриманням господарськими суб'єктами економічних і правових норм у процесі їхньої господарської діяльності. Найголовнішою складовою частиною контрольної функції є контроль за дотриманням найважливіших параметрів соціально-економічного розвитку держави. Державний контроль здійснюють через відповідні контрольні органи, а також через органи управління різного рівня.

В умовах реформування економіки особливе місце варто відвести такій функції держави як захист економічного порядку. Вона є опорною будь-якої господарської системи, але особливе значення має для ринкової економіки, що за своєю суттю базується на взаємовигідних угодах рівноправних партнерів, які мають свободу вибору.

Розглядаючи функції держави в регулюванні економіки, варто виокремити важливий аспект його діяльності - функціонування державної власності, тобто державний сектор економіки, що є основою реалізації функції держави.

Объяснение: