Какие идейные течения, политические партии и общественные движения возникли в России на рубеже XIX – XX вв.? Сгруппируйте их по признакам, существенным для характеристики общественно-политических движений, внесите данные в обобщающую таблицу.

СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЕ

РСДРП образовалась в 1898 г. и в 1903 г. распалась на большевиков и меньшевиков

РСДРП(б) - Российская социал демократическая партия большевиков.

– Лидер - Ленин

– Требовали 8 часовой рабочий день, всеобщее избирательное право, облегчения жизни рабочим. Россия готова к социалистической революции

РСДРП(м) - Российская социал демократическая партия меньшевиков

– Лидеры - Л. Мартов и Г. Плеханов

– Те же требование, как и у большевиков, только Россия не готова к социалистической революции!

Социалисты-революционеры (эсеры)

– Дата образования - 1902 г.

– Лидер - Чернов

– Требовали облегчения жизни крестьянам, всеобщее избирательное право, ликвидацию самодержавия и социализации земли (земля у всего народа). Для достижения своих целей использовали террор

ЛИБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧЕСКИЕ

Конституционно-демократическая партия (кадеты)

– Дата образования - 1905 г.

– Лидер - Милюков

– Требовали парламент, конституцию, равенство всех граждан перед законом. Если власть будет сопротивляться, то можно осуществить переворот

"Союз 17 октября" (октябристы)

– Дата образования - 1905 г.

– Лидер - Гучков

– Радовались манифесту 17 октября, выступали за медленные, последовательные реформы

Прогрессивная партия (прогрессисты)

–  Дата образования - 1912 г.

– Лидеры - Коновалов, Рябушинский, Третьяков

– Требовали постепенных реформ, демократизации общества. Хотели передать Госдуме больше прав

МОНАРХИЧЕСКИЕ

Черносотенцы - это название представителей консервативных партий, которые требовали отменить манифест 17 октября, вернуть абсолютную монархию.

Партии: "Союз русского народа"(Пуришкевич), "Союз Михаила Архангела"(Дубровин, Марков).

Объяснение:

ответ:У 19 столітті народи Африки стикнулися з численними особливостями історичного розвитку, викликаними колоніальною експансією Європи, работоргівлею і внутрішніми конфліктами. Ось деякі з цих особливостей:Колоніальна експансія: Протягом 19 століття європейські держави, такі як Великобританія, Франція, Португалія та Італія, почали активно колонізувати різні частини Африки. Вони займали території, створювали колоніальні поселення і встановлювали свою політичну та економічну владу. Це призвело до розділу Африки між європейськими колоніальними державами і суттєво змінило політичну карту континенту.Работоргівля: Работоргівля була однією з найбільш поганої аспектів історії Африки в 19 столітті. Багато африканських народів стали жертвами работоргівлі, яку вели європейські країни. Мільйони африканців були викрадені та продані в рабство в Америку, Європу та Арабський світ. Це мало суцільну негативну економічну, соціальну та культурну діяльність на континенті.Внутрішні конфлікти: Внутрішні конфлікти були поширеним явищем в 19 столітті в Африці. Конфлікти виникали між різними етнічними групами, племенами та державами через конкуренцію за територію, ресурси та політичний вплив. Колоніальна влада часто експлуатувала ці конфлікти для своєї власної користі, розділяючи народи та підбиваючи їх одне проти одного.Становлення національної свідомості: Попри колоніальне гніт, 19 століття було періодом, коли народи Африки почали розвивати свою національну свідомість. Виникли рухи національного визволення та лідери, які виступали за незалежність своїх країн. Наприклад, відомий лідер Южноафриканського народу Нельсон Мандела боровся проти апартеїду та став символом опору і визволення.Економічні зміни: Колоніальна влада спрямовувала економіку Африки на задоволення власних потреб. Це призводило до експорту сировинних матеріалів, таких як резина, алмази, золото та інші ресурси, безпосередньо до країн-колонізаторів. Залежність від зовнішніх ринків та монокультурного господарства вимагала від Африки адаптуватися до нових економічних реалій та втрати своєї самодостатності.Ці особливості історичного розвитку народів Африки в 19 столітті сильно позначилися на подальшій історії континенту, включаючи процес деколонізації, національного визволення та сучасний політичний ландшафт Африки.

Объяснение: