Хронологічні межі походів вікінгів ?​

Головна  Історія  Всесвітня історія

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

Походи вікінгів

Період кінця VIII - середини XI ст. в історії Північної Європи отримав в історіографи назву "епоха вікінгів".

Вікінгами, або норманами ("північні люди"), називали північногерманські племена, що населяли Скандинавію і Ютландський півострів з прилеглими до нього островами. На Русі їх звали варягами. Вони поділялися на три головні гілки: датчан, норвежців і шведів.

У суспільному розвитку нормани відставали від багатьох інших народів Європи. Вони займалися в основному скотарством, а також рибальством і полюванням, особливо на морських звірів. Землеробство було розвинуте у них слабо.

До VIII-IX ст. родоплемінні відносини, що у них зберігалися, вже перебували на стадії розкладу, виокремлювалася родова і військова знать, відбувався процес класоутворення, виникали союзи племен на чолі з військовими ватажками - королями (конунгами). Неродючі землі Скандинавії за низького рівня розвитку продуктивних сил не могли прогодувати зростаюче населення і нормани в пошуках військової здобичі все частіше йшли в море.

Отже, причини експансії вікінгів, що набула різних форм (пошуки нових земель і переселення, грабіжницькі напади, піратство і великі воєнні походи, торгові поїздки), були різноманітні:

з 793 по 1066 роки . Цей проміжок часу називають епохою вікінгів

Объяснение:

Это - две крайности, а золотой путь - посередине. не то, что и не владыка, и не покорный. а когда владыка может покорить всех не земным владычеством, присущим ему по статусу, - это банально, а своей покорностью воле божией. пример - царственные страстотерпцы - семья последнего государя россии николая ii. также и покорный с виду чужой воле в вещах незначитальных, к примеру, раб, может владычествовать над миром и собой по воле божией. вот эти достоинства и хочется видеть в людях, а их отсутствие делает противным в чистом виде и владычество без смирения, и покорность без величия.