У пропонованих за­вданнях необхідно виправити допущені у реченнях помилки, вказати їх вид та причину появи.

Завдання 2.1.

1. Я записав у блокнот адрес нового знайомого. 2. Хлопчик вивів із гаража коня похилого віку. 3. Вже скінчилися патрони, вже затупились шаблі, а козаки продовжували стримувати батальй­он татар. 4. Машина на сильній швидкості промча­ла повз наш будинок. 5. Навесні у квітні розцвіта­ють весняні квіти. 6. Попередити хворобу легше, ніж потім її лічити.

Завдання 2.2.

1. Дитинство пройшло Шевченка в Моринцях. 2. Було багато снігу в лісі, який лежав на верхівках дерев. 3. Уже не один космічний кора­бель був виведений на орбіту з людиною на борту. 4. Святослава зворушив незвичайний дар, який звелів прийняти його і зберігати в золотій чаші. 5. Михайло управляв човном, він (хто? що?) підпливав усе ближче до берега. 6. У зоопарку Мені розповіли, що можна навчити (чому?) і папугу, і галку, і ворону.
До ть будь ласка!!!

Сьогодні дуже теплий день весни. я прокинулась від того, що тепле проміння котре пройшло через моє вікно, легко та ніжно доторкувалось до мого обличчя. відкривши очі, я дуже довго лежала у ліжку думаючи про сьогоднішній день. думала про свої плани. думала про сьогоднішню роботу у мене на подвір'ї. відійшовши від думок я захотіла виглянути у вікно. біля вікна, мені було тепло і затишно, немовби на дворі липень. подивившись на двір через моє вікно я пішла одягати свій сарафан. вийшовши на двір я посміхнулась до теплого проміння від котрого сьогодні мій день і почався. я приготувала собі сніданок. і пішла у садок у котрому стояла невеличка "домівка" котру змайстрував у тому році для мене мій тато. я йому за це дуже вдячна. у тій маленькій хатинці стояв невеличкий столик, до я кого я частенько ходила аби поснідати. у моєму крихітному будиночку було багато віконець, через які я завжди люблю дивитись на мамин садок в якому росли мої найолюбленіші квіти, за якими я спострегаю усе літо допоки я на канікулах. я ситно поснідала. помила посуд та пішла у "глиб" маминого садка. пройшовши пару метрів від початку цієї різнокольорової весняної гамми я помітила, щось маленьке та біленьке навпроти мого вікна. підійшовши ближче я зрозуміла, що це був підсніжник котрий визирнув під моїм вікном. довго думала: а чому це я раніше його не побачила ? коли ще у вікно зранку заглядала ? для когось це буде загадкою, а саме для мене: самим прекрасним, що є навесні !