а) перевіряється наголосом;

б) перевіряється за словником;

в) з випадним {е}

г) з буквосполученням -ере- -еле-

Безземельний, селянин, тиждень, зупинитися, хвилястий, поринаты, весло, черешенька, хилитися, хлопець, шелестить, липневий, небесний, вечiрнiй, теплицi, стебло, левада, примерзнути, кричати, вертлявий, вишневий, сiчень.

привіт, любий друже. я так довго чекала твого листа, а ти не пишеш. не знаю чому і питати не буду. я навіть на тебе не ображаюсь, напевно справ у мене теж життя кипить - справи, справи. взагалом все чудово, та знаєш, чомусь на серці важко. просто хочу тобі дещо розпові якими ж важливими бувають листи. хоча б по рядочку, хоча б по слову в них було, це не так важливо. важливо лише те, що ти комусь не байдужий, потрібний, що хтось про тебе пам! ятає. зазирнеш у поштову скриньку, а там вже чекає на тебе біленький, такий довгоочікуваний лист, яке ж щастя охоплює серце! та чи часто так буває? кожного дня, подекуди, навіть, по кілька разів, зазираєш, з надією, а пусто. сумно стає, якось боляче, хоча в серці ще живе надія на "завтра". ось завтра, завтра обов! язково його принесуть. ось так і сподіваєшся з дня у день. добре, коли сподівання все ж таки виправдовуються звичайнісіньким листом, а от коли ні дивно… якийсь лист, якийсь шматочок паперу, змушує битися серця людей частіше. і у такі моменти вже не важливо хто ти: старенька мати чи молодий парубок, міністр чи звичайний громадянин. ми люди, і всі ми однакові, коли чекаємо. різниця лише в тому, що хтось все ж таки дочекався, а невже байдуже? але я так не хочу вірити в те, що комусь "на іншій стороні листа" байдуже. я вірю, що і тобі, мій друже, не байдуже. і я буду чекати, я буду дуже чекати твого листа. пиши мені.