Будь ласка, хочаб на деякі запитання

•Чому селянство чинило спротив суцільній колективізації?

•Чому більшо­ вицька влада висунула гасло «ліквідація куркульства як класу»? До яких наслідків призвела така політика?

•Чи були пов’язані між собою процеси індустріаліза­ ції та суцільної колективізації, чи вони збіглися в часі?

•Чому голод по­ чатку 1930-х років називають Голодомором? Які хронологічні рамки Голодомору в Україні?

Насильницька колективізація природно викликала серйозний опір серед селян. В Україні та на Північному Кавказі (в т.ч. на Кубані), де традиції індивідуального сільського господарства були міцними, він був винятково сильний. Селяни відмовлялися йти в колгоспи, нищили майно, яке підлягало колективізації, забирали з колгоспів своє зерно і худобу, били місцеву адміністрацію і т.п. Найпоширеніша форма протесту зводилася до того, що селяни стали різати домашню худобу, не бажаючи віддавати її властям. Це явище набрало приголомшуючих масштабів: між 1928 і 1932 рр. Україна втратила близько половини поголів’я худоби. Селянські бунти нерідко переростали у відкриті збройні повстання, що охоплювали цілі райони. Пік повстанського руху припав на перші три місяці 1930 р. У деяких місцевостях України і Північного Кавказу проти повсталих була задіяна навіть реґулярна армія. Загальна кількість повстанців в Україні у 1930 р., за даними ДПУ складала бл. 1 млн. чоловік (такі дані наводить Я.Грицак). За підрахунками Роберта Конквеста, в 1930 р. кількість учасників селянських повстань в Україні перевищувала 40 тис. В окремих місцевостях спротив проходив під гаслами: “Геть Радянську владу, хай живе самостійна Україна!”

Идеей консерваторов было признание самодержавия исконной формой государственности. они всячески отвергали реформы, резко критиковали парламентские институты, осуждали либералов, которые стремились соответствовать европе. цель консервативного движения- охранять самодержавную власть для блага народа от всяких нападок. либералы также говорили о том, что православие и народность -важнейшие характеристики российского общества. что россия имеет свой особенной путь развития, отдельный от европы. однако выступали за отмену крепостного права, сохраняя, тем не менее, патриархальный уклад жизни. отрицали революцию и радикальные реформы. признавали, необходимо ликвидировать отставания россии, воспринимая достижения запада. однако выступали только  за постепенные преобразования, проводимые "сверху". целью революционного движения было создание общества социализма с радикальных реформ или массовой революции.