Поміркуй, чому свідомість не може існувати без знань?

Свідомість — здатність людини пізнавати навколишній світ і саму себе за до мислення та розуму, внаслідок чого формується інтелект особистості.

Свідомість можливо розглядати як стан психіки, за якого відбувається якісне суб'єктивне відображення об'єктивної дійсності у формі суб'єктивних кваліа. Визначення свідомості сплутане з такими поняттями як суб'єктивність, усвідомлення, здатність мати переживання чи почуття, пробудженість, присутність, самоконтроль. Попри відсутність однозначного визначення, інтуїтивно більшість розуміє суть цього феномену, хоч і кожен по-своєму. Як зазначають Макс Вельман та Сьюзен Шнайдер у «Компаньйоні Блеквелла до Свідомості»: все, що ми усвідомлюємо в той чи той момент, стає частиною нашої свідомості тієї миті, роблячи свідоме переживання водночас найбільш звичним і найбільш загадковим аспектом нашого життя

побег  — единый орган растения, состоящий из  стебля,  листьев  и  почек, формирующийся из общего массива  меристемы  (конуса нарастания побега) и единой проводящей системой. стебли и листья, являющиеся основными структурными элементами побега  — часто рассматриваются как его составные органы, то есть органы второго порядка. кроме того, обязательная принадлежность побега  — почки. главная внешняя черта, отличающая побег от  корня  — наличие листьев.для побега характерна  метамерность, то есть чередование одинаковых частей  —  метамеров. листья располагаются на стебле в определённом порядке, в соответствии с , а участок стебля на уровне отхождения листа называется  узлом. если основание листа полностью окружает стебель, узел называется закрытым, в противном случае  — открытым. промежутки стебля между соседними узлами называют междоузлиями. каждый повторяемый отрезок побега, который включает в себя узел с находящимся под ним междоузлием, а также расположенные на этом отрезке листья и почки называют  метамером.  угол  между листом и вышележащим междоузлием называют листовой пазухой, или пазухой листа.менённый