Розкажіть про перебіг полтавської битви. чим вона завершилася

Результат Полтавської битви не лише змінив баланс сил у Європі, але й дав підстави для проведення московцями масштабного терору на території Гетьманщини, прискорив процес обмеження гетьманської влади й ліквідації української автономії.

передумови : Після успішного завершення воєнних дій на території Речі Посполитої та Саксонії, король Шведської імперії Карл XII вирішив завдати остаточної поразки Московському царству. З цією метою навесні 1708 року його армія розпочала похід через білоруські землі на Смоленськ і далі на Москву. Однак через гостру потребу відновити сили та сподівання на приєднання до війни союзників — Османської імперії та Кримського ханства, враховуючи таємні переговори Карла XII та його союзника короля Речі Посполитої Станіслава Лещинського з гетьманом Іваном Мазепою, шведське командування змінило початковий план воєнних дій і рушило на південь.

Объяснение:

Сили та командування Редагувати

Безпосередньо на полі битви розгорнута армія Петра І налічувала близько 55 тис. чол. (з них 40 піхотних і 27 кавалерійських полки та ще три драгунські шквадрони) й 283 гармати. Каролінери у фінальній баталії змогли виставити загалом близько 17 тис. боєздатних вояків — 10 піхотних (главком Левенгаупт), 14 кавалерійських (главком Крейц) полків та корпус Лейб-драбантів[s, шведська артилерія участі в битві не брала. Будучи пораненим напередодні, Карл XII передав загальне командування фельдмаршалу К. Г. Реншільду.

Від дня Полтавської битви закінчився період шведського панування, Московське царство почало звільнятися від свого старого ворога, могутнього сусіда, який закривав вихід до Балтійського моря. Водночас, Полтавська битва стала колосальною катастрофою не тільки для Шведської імперії, але й для Європи; вона зламала колишній баланс влади, — могутність після Полтави переходить від Шведської імперії до Московського царства, яка міцніє і перетворюється у велику державу.

Плюсы 1. разоблачение культа личности сталина. реабилитация сотен тысяч незаконно репрессированных. относительная демократизация общества. 2. принятие «программы мира», основной тезис которой – предотвращение войны между государствами с различными социальными системами. 3. заключение договора о запрете ядерных испытаний в трёх сферах: атмосфере, космосе и под водой. 4. сокращение вооружённых сил на одну треть (1,2 млн человек) и уменьшение непомерных военных расходов. 5. пенсионная реформа, коснувшаяся десятков миллионов граждан. при хрущёве впервые на пенсию можно стало жить. 6. реформа сельского хозяйства: колхозники, находившиеся практически на положении крепостных, стали получать гарантированную денежную оплату за труд. им выдали паспорта, разрешили переходить в другие колхозы и уезжать в город. 7. массовое жилищное строительство. например, в 1956 г. темпы строительства в москве обогнали темпы прироста населения. 8. добился крупнейших достижений в области науки и техники. первая в мире атомная электростанция (1954), первый спутник (1957), первый космонавт (1961). 9. освоено 30 млн га целинных земель. 10. приоткрылся «железный занавес», оживился культурный обмен с зарубежными странами. советские люди потихоньку начали ездить за границу. минусы 1. расстрел рабочей демонстрации в новочеркасске (1962). считается, что погибли 26 человек, 58 ранены, 7 приговорены к высшей мере. 2. хрущёв не противился возвеличиванию собственной личности. если в 1963 г. его портрет в центральных газетах был напечатан 120 раз, то за неполный 1964-й – более 140! 3. обещал, что «нынешнее поколение советских людей будет жить при коммунизме». и не выполнил… 4. в результате непродуманной военной реформы огромное количество офицеров остались без работы, жилья и гражданской специальности. 5. обещал за несколько лет «догнать и перегнать америку» по производству мяса, молока и масла на душу населения. и не выполнил… 6. с 1963 г. начались регулярные закупки зерна за рубежом. 7. хрущёв проводил политику воспрепятствования содержанию скота в личной собственности граждан, из-за чего погибли миллионы голов скота. 8. при нём была построена берлинская стена (1961), ставшая символом противостояния социализма и капитализма. 9. повсеместное, невзирая на природу, культивирование кукурузы. «во всех областях и краях союза, - утверждал популярный при хрущёве стишок, - может давать урожай кукуруза». 10. борьба с «нездоровыми явлениями в искусстве» при административно-государственных методов (от парткомов до бульдозеров).