Скласти тези художнє норваторства мольєра у драматургії​

Объяснение:

1. Класицизм як літературний напрям найбільшого розвитку досяг в Англії.

2. Головним теоретиком класицизму як літературного напряму був Н. Буало.

3. Взірцем досконалості в епоху класицизму вважалося античне мистецтво.

4. Класицизм перекладається як правильний.

5. Раціоналізм - філософська основа класицизму.

6. Жан Батист Поклен - це театральний псевдонім Мольєра.

7. Театр, що відкрив у Парижі Мольєр, має назву «Блискучий».

8. Мольєр написав п'єсу «Прометей закутий».

9. У комедії «Удаваний хворий» Мольєр зіграв востаннє.

10. П'єсу «Тартюф» було заборонено не тільки ставити на сцені, але й читати.

11. Особисте життя Мольєра склалось щасливо.

12. Смерть застала митця на сцені.

II. Оголошення теми й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Перегляд трейдера художнього фільму «Мольєр» (Франція, 2007 рік, режисер Лоран Тірар)

Створення проблемної ситуації:

Центром дослідження на цьому уроці й буде особистість і творчий доробок Жана Батіста Поклена, що увійшов у світову літературу під ім’‎ям Мольєр.

Учитель. Мольєр (Жан Батіст Поклен) прийшов у літературу в період розквіту класицистичної трагедії. Хоча Корнель і Расін писали і комедії, проте в той час комічним виставам не надавали такого значення, як трагедії. Комедії сприймалися глядачами як несерйозне видовище, яке має лише розважати публіку. Мольєр вкладав у комедії зовсім інший смисл. Його комедії були не тільки цікавими, а й повчальними. Беручи образи й сюжети для своїх комедій із сучасного йому життя, драматург показував людям їх самих з усіма їхніми пристрастями, вадами та помилками. Мольєр поєднав правила класицизму з традиціями народного театру, що надало його комедіям особливої життєвості й динамізму. Його твори стали вираженням духу народу, духу вільнодумства, непокори й протесту проти всього ницого, фальшивого, порочного. Мольєр довів, що у класицизмі комедія має не меншу, а, можливо, навіть і більшу значущість, ніж трагедія. Водночас митець був сміливим новатором у галузі літератури й театральної діяльності: вийшовши за межі класицизму, він заснував нові принципи драматургії.

Талант Мольєра розвинувся за часів утвердження королівської влади у Франції. Людовік XIV, «король - сонце», очікував від класицистів уславлення абсолютизму. І дійсно, величезна кількість творів класицизму монаршу волю, однак, незважаючи на безліч хвалебних творів на честь короля, справжнім володарем епохи став Мольєр - великий король комедії. До нього прислухався не лише король, а й церковники, аристократи та буржуа. Мольєра не любили можновладці, але він став володарем думок і почуттів народу.

Творчий спадок: До Мольєра на французькій сцені священним був авторитет трагедії. Тим величнішим був тріумф Мольєра у царині комедії. Драматургічний спадок Мольєра - близько 40 п’‎єс. Проте найбільший успіх мали 15 з них, чого виявилося цілком достатньо, щоб забезпечити авторові світову славу, а комедії - зайняти визначне місце у світовій культурі. Помер 17 лютого 1673 року через кілька годин після закінчення вистави його п’‎єси «Удаваний хворий». (Прямо на сцені у Мольєра пішла горлом кров: митець виконував роль удаваного хворого і не викликав у публіки ніяких підозр щодо стану свого здоров’‎я, а зірвав шалену бурю аплодисментів.) Паризький архієпископ заборонив ховати Мольєра, що не покаявся (за вимогами католицизму він мав на смертному одрі покаятися у «гріху» лицедійства). Незважаючи на втручання самого короля, Мольєра поховали на цвинтарі Святого Йосифа серед могил самовбивць та нехрещених. На могилу Мольєра поклали велику кам’‎яну плиту, на якій узимку жебраки і каліки розводили вогнище, через що вона тріснула та згодом розвалилася. Лише через 100 років великого драматурга було перепоховано на кладовищі Лашез поряд з могилою Лафонтена в саркофазі, піднятому над землею на чотирьох колонах.

козацкий полковник тарас бульба отправляется с сыновьями остапом и андрием, закончившими киевскую академию, в запорожскую сечь.

в сечи под влиянием тараса козаки выбирают нового кошевого и решают выступить против польши, закончив праздную и разгульную жизнь. в ходе боёв они город дубну. ночью в козацкий стан приходит татарка, служанка красавицы-польки, в которую влюблён андрий. вместе они по подземному проходу пробираются в город. андрий предаёт козаков, оставшись с возлюбленной в осаждённом городе.

поляки на козаков под дубной, а татары идут походом на сечь. войско тараса делится: одни остаются у дубны, другие спешат на подмогу товарищам, оставшимся в сечи. среди поляков сражается андрий, которого козаки заманивают в ловушку, где тарас за предательство убивает его, произнеся знаменитую фразу: "я тебя породил, я тебя и убью! "

войско бульбы терпит поражение. остап пленён. раненый тарас уводит войско в сечь.

оправившись от ран, бульба тайно прибывает в варшаву, чтобы выкупить остапа, но сына казнят.

старый атаман, собрав войско, вновь идёт походом на польшу, чтобы отомстить за остапа. польские войска настигают козаков. завязывается бой и козаки отступают. тарас теряет люльку и, замешкавшись в её поисках, попадает в плен.

бульбу ведут к дубу, прибивают руки гвоздями и разжигают костёр, чтобы сжечь. перед смертью тарас думает о боевых товарищах, славных победах и битвах, в которых уже не примет участия. а козаки, уходя по реке от погони, думают и говорят о своём славном старом атамане.

подробнее - на -