1. «Я знаю, чого ти до мене чіпляєшся. Ти ж мен заздриш».
2. «Не на того натрапив. Не буду за тебе нікого бити».
3. «Ти сам винен. Ти перший почав. Якби не почав, усього цього не трапилося.
4. «Невже ви гадаєте, що з ним не говорили? Він мовчить і не заперечує своєї
вини. Та коли дитина не винна, вона знаходить тисячу доказів, щоб виправдатись...»
5. «Хіба спортсмени цікавляться балетом? Дуже йому потрібен балет!»
6. «Знову десь ходив, Книжки до рук не брав, учителька приходила, питала, де ти...»
7. «Навіщо ти вчинив це побоїще? Та ще й заховався після всього».
8. «А знаєш, це навіть добре, що вони втекли: пізнаєш ціну такому товариству».
9. «Бачиш, треба мати удачу, тоді все в руки само йде».
10. «Покажи мені своїх учнів – і я скажу тобі, хто ти».
11. «А серветочку, мамцю?»
"Хто i кому це сказав

ответ:1 юлько славкові 2    стефко юлькові    3 лілі юлькові 4    варвара вчителю географії   5    юлько лілі    6  батько юлькові     7   тренер стефкові    8    батько славкові   9   юлько славкові    10 юлько лілі 11 юлько мамі

Объяснение:

25 серпня 1939 Народився в селі Петрушин на Черніговщині в хліборобській сім’ї.

1962 Дрозд видав першу книжку новел та оповідань «Люблю сині зорі» і одразу був прийнятий до Спілки письменників України.

1966 «Білий кінь Шептало»

1967 «Маслини»,«Семирозум»

1968 Закінчив факультет журналістики Київського університету. Працює у різних періодичних виданнях, зокрема, в республіканських газетах «Молодь України», «Літературна Україна», видавництві «Радянський письменник »та ін.

1974 «Ритми життя», «Ирій»

1979 «Дорога до матері» — про родину академіка О. Богомольця.

1983 «Інна Сіверська, суддя»

1983–1985 Перший головний редактор журналу Київ

1985 «Спектакль»

1987 «Добра вість»,«Новосілля»,«Так було, так буде»

1992 Лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка

1994 Автобіографічна «повість-шоу» «Музей живого письменника…»

23 жовтня 2003 Письменник помер у місті Київ.