Основні напрямки економічної та внутрішньої політики І.Мазепи​

ответ:Зовнішня політика Внутрішня політика

соціально-економічна культурно тницька

1. Незважаючи на заборону, підтримував дипломатичні зносини з багатьма європейськими монархами, приймав у Батурині іноземних послів. 2. Відновив торговельні зв'язки Гетьманщини з іншими країнами (Річ Посполита, Пруссія, Швеція, Кримське ханство, Туреччина), перервані за часів Руїни. 3. 1705 р. Установив таємні зв'язки зі ставлеником Швеції – польським королем Станіславом Ліщинським, а пізніше зі шведським королем Карлом XII. 4. 1708 р. Уклав україно-шведську антиросійську угоду про воєнний союз та україно-польську угоду про входження Гетьманщини у формі «князівства Руського» до складу Речі Посполитої як третього суб'єкта. 5. 1709 р. Уклав новий україно-шведський договір про створення незалежної Української держави в союзі зі Швецією. 1. Прагнув створити в Україні станову державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Ідеал державного устрою вбачав у Речі Посполитій. 2. Сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільства з коза­цької старшини, наділяючи її значними землеволодіннями, новими правами і привілеями. 3. Надав охоронні грамоти містам, підтвер­див спеціальним універсалом права Київ­ської митрополії та окремих монастирів. 4. Узаконив універсалом від 28 листопада 1701 р. панщину для селян у розмірі двох днів на тиждень. Силою придушував се­лянські протести. 5. Намагався за до зв'язків з царем і московськими можновладцями зберегти права і привілеї Гетьманщини. 6. Уважав за доцільне дотримуватися курсу показного вірнопідданства Москві, що спричинило великі людські втрати, виснаження економіки Гетьманщини і зростання невдоволення населення. 7. Політичні та організаційні прорахунки гетьмана позбавили його опори серед козаків і селянства у критичний період боротьби за майбутнє України і прирекли її на поразку. 1. Постійно піклувався станом освіти, науки, мистецтва і релігії. 2. Добився від царської влади надання у 1701 р. Києво-Могилянській колегії статусу академії. 3. Здобув славу опікуна і захи­сника православної церкви. Надавав великі кошти на будівництво і відновлення це­рков і монастирів – на його кошти було збудова­но 12 і реставровано 20 храмів. 4. Видав власним коштом Євангеліє арабською мовою. Подарував коштовну срібну чашу церкві Святого Гробу Господнього в Єрусалимі. Обдарував чимало українських церков іконами, книгами, дзвонами і цінними речами. 5. Покровительствував літературі. Підтримував творчість І. Максимовича, Ф. Прокоповича, Д. Туптала, С. Яворського. Автор низки віршів: «Дума», «Пісня», «Псалми» та ін. 6. Направляв навчатися за кордон дітей козацької старшини

Объяснение:

В2. Самний

В3. Б, А, В

В4. А - 1

Б - 3

В - 2

С1. 2084 года назад

С2.Тиберием Гракхом, в 134 году до н.э. выбранным в народные трибуны, было предложено принять закон о земельных реформах.

Большая часть плодовитой земли принадлежала римской знати на протяжении долгого времени и передавалась из поколения в поколение. Тиберий предложил вернуть ее государству и в дальнейшем разделить ее между обедневшими крестьянами.

Такая земельная реформа была одобрена народным собранием, но у богатой римской знати она вызвала протест и негодование.

Процесс осуществления реформы продвигался очень медленно, для этого была создана специальная комиссия, в которую входил брат Тиберия - Гай Гракх.

На следующий год кандидатура Тиберия снова была выдвинута на трибунских выборах. Это послужило причиной настоящего столкновения между его последователями и противниками.

Последние обвиняли Тиберия в том, что он хотел царской власти, так как защищаясь, он поднял руку над головой. Известие об этом мгновенно дошло до отцов-сенаторов, которые сразу же приняли участие в противостоянии.

В ходе жестокой драки Тиберий был убит ударом камня в голову, а его последователей арестовали и собирались судить. По причине этого земельная реформа Тиберия Гракха так и не была осуществлена