Карточки. Путь в Индию открыл португальский мореплаватель Васко да Гама Христофор Колумб достиг берегов Америки. Первые колонии были основаны в Новом Свете испанцами. Европейцы продемонстрировали своё технологическое превосходство (океанические парусные суда и огнестрельное оружие) На рубеже ХV-XVI вв. безусловными лидерами в процессе колонизации были Испания и Португалия. В 1557г., португальцы установили контроль над Аомынем (Макао). В 1624 г. голландцы захватили часть Тайваня. В 1618 г. - установление русско-китайских связей. Основным объектом колониальной экспансии конце XV и до конца ХVI вв. оставалась Америка. Французская колониальная экспансия началась при Генрихе IV (1553-1610), с установления влияния на территории Канады в бассейне р. Св. Лаврентия и Великих озер. Колониализм эпохи первоначального накопления капитала и мануфактурного капитализма опирался на колониальный грабеж и колониальную торговлю. В 1494 году, Испания и Португалия заключили Соглашение о разделе мира по 30 градусному меридиану в Атлантическом океане: все земли на Запад от этой линии -колонии Испании, а на Восток- Португалии. В 60-е годы XVI века Испанию и Португалию по размерам накопления богатств начинают обгонять голландские купцы и буржуа. Голландия вытесняет португальцев с Цейлона, создаёт свои опорные пункты в Южной Малайзии, Индонезии. Почти одновременно с португальцами Англия начинает свою экспансию в Западной Африке (в странах Гамбия, Гана), а с начала 17 века-в Индии.​

Призупинити розпад імперії спромігся імператор Діоклетіан.

У 284 р. легіони проголосили його імператором. Син вільновідпущеника, він пройшов усі щаблі військової служби - від солдата до полководця Римської імперії.

Для більш ефективного керівництва частинами величезної імперії Діоклетіан узяв собі трьох співправителів. Склалася нова система управління - тетрархія (у перекладі - влада чотирьох). Щоправда, реальна влада належала Діоклетіану. Для резиденції він обрав місто Нікомедію на північно-східному узбережжі Малої Азії. Тож Рим перестав бути центром імперії, оскільки тетрархи правили зі своїх міст-резиденцій.

Давні греки та римляни називали всіх іноземців, що не володіли грецькою та латинською мовами, варварами - від не зрозумілого для їхнього вуха нагромадження проривних та дрижачих звуків.

Готи - запальна назва одного з германських союзів племен першої половини І тис. н. е. Вихідці зі Скандинавії, готи на початку н. е. переселилися до Прибалтики, а на рубежі 2-3 ст. - у Східну Європу.

Аби впоратися з повстаннями та захистити імперію від ворожих навал, Діоклетіан збільшив чисельність армії.

Усю імперію було поділено на військові округи, їх очолювали військові командири, а провінції - цивільні чиновники. Кордони провінцій не збігалися з кордонами округів. Командири та намісники провінцій стежили один за одним та доповідали про все правителям.

Селяни сплачували податок за землю та за кожного члена родини, а городяни - подушний. Для обчислення податків було проведено перепис населення. Податки збиралися не лише грошима, а й продуктами й товарами.

Унаслідок реформ занепад в імперії уповільнився. У 305 р. Діоклетіан відмовився від влади та повернувся в рідну Далмацію (узбережжя Адріатичного моря), де в м. Спалато збудував собі палац. Тут були величезні зали для урочистих прийомів, храм Юпітера, навіть мавзолей імператора. За переказами, під час смути, що спалахнула в імперії, до Діоклетіана прибули колишні співправителі, сенатори Риму, з проханням повернутися на трон. Однак він з гордістю продемонстрував їм… грядки власноруч вирощеної капусти.