Сочинение на тему: Нравственный выбор моего ровесника в произведениях В.П.Астафьев "конь с розовой гривой" или "уроки французского"

ответ:

бо лиш народи, явлені у слові, достойно можуть жити на землі»

ліна костенко

«мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу» — так звучить тема вступної бесіди на першому уроці української мови у 8 класі. здається, все вже сказано про мову, переказано, зроблені численні висновки, систематизовано й узагальнено, але ні – щороку на моїх уроках відбуваються справжні дебати. кожен учень висловлює свою точку зору на актуальну для нашого регіону і цілком для україни мовну тему. для обговорення пропоную такі питання: від чого залежить те, що буде нести мова, – добро чи зло, красу чи потворність? підтвердіть або спростуйте думку, що на світі немає нічого кращого (гіршого) за мову. яка роль мови в житті людей? які функції виконує мова у нашому житті? чому від доброго слова світ стає кращим? чи кожна людина заслуговує добрих слів?

цікаво слухати міркування вихованців, які докладно й логічно пояснюють їх. ось і цього року я запропонувала учням 8-х класів поміркувати й висловити свої думки з приводу даної теми. ось деякі з них. «усі люди на нашій планеті вміють розмовляти. це велике щастя. вони спілкуються різними мовами, але головне завдання для всіх – розуміти одне одного. без мови неможливий розвиток науки й техніки, мистецтва. мова – найважливіший засіб спілкування. наша країна багатонаціональна і українська мова служить засобом міжнаціонального спілкування. українська мова багата та виразна. вона відігравала і відіграє велику роль в історії цивілізації, про що неодноразово говорили діячі мистецтва, письменники, видатні особи», — так висловила свої міркування ельміра сейтджалілова.

про слово як засіб впливу написала дінара ібрагімова: «кожного дня людина каже приблизно тисячу слів. і кожне слово має свій зміст. словом можна підтримати людину у важку хвилину, вплинути на неї, але ж словом можна й образити, й зрадити! тому й говорять у народі: «слово – не горобець, вилетить – не піймаєш». завоювати довіру і гарне ставлення до себе дуже складно, а вичерпати кредит довіри можна одним словом. тому, я вважаю, з кожним днем довіри і миру у світі стає менше і менше. вихід один: треба, щоб кожна людина захотіла стати трохи добрішою, щоб говорила правду, добрі слова. і тоді наша сіра планета стане більш затишною і теплішою. для цього тільки треба говорити потрібні слова». а ось міркування і заклик заріни джамілової: «виконуючи функції спілкування і пізнання, мова впливає на людей. словом можна поранити й вилікувати, розвіяти сумнів і засмутити, викликати усмішку і сльози. тому треба прагнути, щоб із наших вуст зринали лише добрі слова, сповнені теплом серця і щирістю душі. слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до рисочки людського характеру. вміти користуватися ним – велике мистецтво. словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. тож володіймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса! ».

сашко калиненко розмірковує над тим, що ж таке слово і як воно впливає на людей: «що таке слово? на перший погляд, це — просто набір літер. але насправді кожне слово – це немов людина, що має свій характер, настрій. є слова веселі, є сумні. є добрі та злі. тому слова є найважливішим знаряддям спілкування та впливу людей одне на одного. у народі говорять: «слово як лікує, так і калічить». одним тільки словом можна вбити людину, а можна одним словом дарувати надію на життя. я вважаю, що нам потрібно використовувати якнайбільше добрих, світлих та душевних слів, і світ тоді стане добрішим та яскравішим».

а ось каміла фазилова порівнює слова з ключиками: «слова мають різний вплив на людину. усе залежить від вихованості особи, обставин спілкування, теми й мети. спілкування нагадує мені своєрідну гру: влучив – не влучив. влучив – усе добре, не влучив – щось погане, неприємне. але, я вважаю, у більшості випадків слова «влучають» у ціль, впливають на людину позитивно. для кожного такі слова різні, як ключики від замків дверей. але у будь-кого на обличчі з’явиться усмішка, коли він почує такі слова, як мама, тато, бабуся. слів дуже багато добрих, але людина вирішує сама, що їй говорити, і як ними впливати на інших».

на завершення карина тюрина поділилася своїми міркуваннями, які стали підсумком уроку. «мова – це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. у ній відбито його характер, історію, звичаї, побут. як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до своєї мови. мова – то душа народу, його духовна скарбниця. письменники та науковці вдосконалюють рідну мову, що підвищує духовну могутність українців. взагалі, будь-яка мова є безсмертною. але вона живе доти, доки живий народ, який користується нею, наповнює її своєю силою й наснагою. рідна мова не менш цінна, ніж будь-які корисні копалини. але її не можна продати та купити, а тільки пишатися й захоплюватися. завдання майбутніх поколінь — зберегти рідну українську мову, не дати їй зникнути».