Чому правителям галицько-волинського князівства у XlVст не вдалося зберегти державну незалежність і єдність?

Відповідь:

У другій половині XIII століття, по смерті короля Данила, князя Василька, галицько-волинські землі формально залишились однією державою, але всередині відбувалося суперництво між Волинню, яку очолював Володимир Василькович, та Галичиною, якою правив Лев Данилович. Окремі незначні уділи мали інші сини Данила Галицького. Мстислав утримував Луцьк, Шварно — Холм з Дорогочином. Почався поступовий занепад Галицько-Волинської держави. У 1270-х від неї відійшли турово-пінська і ятвязькі землі. Певною компенсацією було повторне захоплення Любліна 1289 та приєднання частини Закарпаття 1299.

За князювання Володимира і Лева Галицько-Волинське князівство залишалося васалом Золотої Орди, виконуючи роль її авангарду на Заході. 1286 відбувся руйнівний набіг ординців під час їхнього походу на Польщу

считается, что распад на княжества начался при  ярославе мудром  (1019 - 1054 гг.) и усилился после его смерти. процесс при  владимире всеволодовиче мономахе  (1113 - 1125 гг.) - внуке ярослава мудрого - приостановился, за счет силы его авторитета.

в 1097 г. по инициативе князя владимира всеволодовича был организован  любеческий съезд  князей, на котором приняли два решения:

этим раздробленность земель руси была практически узаконена.