Схема правления павла 1
ОЧЕНЬ БАЛЛОВ❤​

У внутрішній політиці Павло I сприяв поширенню поміщицького землеволодіння (дворянам було роздано близько 600 тис. державних селян, з них до 150 тис. в Україні); роздавав дворянам і урядовцям землі на Півдні України (на 1800 — близько 8 млн десятин); у грудні 1796 видав указ про закріпачення селян Півдня України, Дону і Приазов'я, одночасно указом про триденну панщину (1796) Павло I мав намір регламентувати повинності селян. Павло I, будучи противником політичних заходів Катерини II, скасував розпочаті нею перетворення (зокрема, в 1796 ліквідував намісництва, знову запровадив поділ на губернії), частково відновив судову систему, що існувала в 1760-70-х рр. (в Україні було поновлено діяльність Генерального земського і підкоморського суду; 1796). Страх російського уряду перед впливом ідей Великої Французької революції примусив Павла I ввести сувору цензуру, закрити приватні друкарні (1797), заборонити ввіз іноземної літератури (1800). Разом з тим Павлом І видано указ що забороняє побудову церков «в малороссійском вкусе», себто в українському стилі (1801). Армія була реформована за прусським зразком.

Павло I продовжував традиційну для московського центру колоніальну національну політику щодо неросійських народів імперії.

Українські прихильники автономії сподівалися, з приходом до влади Павла І, на послаблення централістської політики російської адміністрації (у ній значну роль відігравали урядовці українського походження — Олександр Безбородько, Дмитро Трощинський, Віктор Кочубей, брати Андрій та Іван Гудовичі та ін.) щодо України. Ходили навіть чутки про відновлення гетьманства на чолі з сином Павла I великим князем Костянтином і регентом А. Гудовичем. Однак, єдине, що було зроблено урядом Павла I, це поновлено підкоморський суд (1796) та застосування норм магдебурзького права.

За Павла I Росія входила до так званої другої антифранцузької коаліції, вела воєнні дії проти республіканської Франції (Італійський та Швейцарський походи російської армії у 1799 під командуванням О. Суворова). Загострення суперечностей між Росією та її союзниками Англією та Австрією привели до розриву з Британською імперією (1800) та зближення Павла I з Наполеоном І Бонапартом.

Незадоволення внутрішньою та зовнішньою політикою Павла I широких дворянських та військових кіл, його психологічна неврівноваженість і самодурство, викликало ряд змов придворної аристократії — т. зв. «Смоленська змова» 1798 та гвардійська змова 1800-01, яка завершилась вбивством Павла I в ніч з 11(23) на 12(24).3.1801 у Михайлівському замку. Російський престол зайняв його син Олександр I.

Объяснение:

ответ:

юстиниан i великий, полное имя которого звучит как юстиниан флавий петр саббатий, – византийский император (т.е. правитель восточной римской империи), один из крупнейших императоров поздней античности, при котором эта эпоха начала сменяться средневековьем, а римский стиль правления уступил место византийскому.

император византии (восточная римская империя) с 527 г. из крестьянской семьи. получил образование своему дяде императору юстину i; будучи приближенным ко двору, оказывал большое влияние на государственные дела. вступив на престол, стремился восстановить римскую империю в ее прежних границах, вернуть ей былое величие.

юстиниан i опирался на средние слои землевладельцев и рабовладельцев, искал

поддержки у православной церкви; стремился ограничить притязания сенаторской аристократии. большую роль в государственной политике играла его жена императрица феодора. в целом его законодательная деятельность была направлена на установление неограниченной власти императора, рабовладения, защиту права

собственности.

при юстиниане i усилился налоговый гнет. жестоко преследовались еретики.

император стимулировал грандиозное строительство: сооружались военные укрепления для обороны от вторжений варваров, отстраивались города, в которых воздвигались дворцы и храмы (в константинополе был построен храм св. софии).

юстиниан i проводил широкую завоевательную политику: северная африка, сардиния, корсика, апеннинский полуостров и сицилия, юго-восточная часть пиренейского полуострова; на этих землях восстанавливались рабовладельческие отношения. в разных районах империи против власти императора вспыхивали народные восстания.

ну что то тип о того