Складіть твір- мініатюру мій улюблений герой Таемниця козацької шаблі

Компроміс є завжди.Частіше ми брешимо найріднішим та найкоханішим нам людям,не думаючи до яких наслідків вона може привиести.Зараз,в сучасному світі брехня переважає більше ,ніж правда,тому деякі із нас не думають про наслідки.Діємо за принципом:"Бачу ціль, йду до неї",отже ми готові любою ціною йти до своєї мети.Хочу розглянути цікаву цитату:"Справжні слова не бувають приємні,приємні слова не бувають павдиві(Лао Цзи)".Люди ,які говорять вам лише те що ви хотіли б чути ,заздалегіть брешуть.

Добро та зло,напевне ми вже знаємо ,що добро перемагае зло,але "Чи завжди це так ?",в повчальних казках,дійсно перемагає добро,а  в житті частіше зло.Звісно справедливість є і вона повсюду,але не завжди така яку б хотілося нам мати та  в деяких ситуаціях можно поступитися злу,а потім добру,можна звісно і навпаки.Чим більше робиш добра,тим щасливіше жити будеш.

З написаного можна зробити деякий висновок,будь тим ким ти є не йди за злом,адже його в сучасності більше.Будь правдивим та добрим і твої добрі справи повернуться тобі!

Объяснение:

Аналіз вірша - осіння троянда а. а. фет писав дуже багато віршів про природу, в яких намагався передати свій душевний стан, думки і почуття. панаса опанасовича відвідала нещасна любов (до марії лазич) і тому, як мені здається, у багатьох віршах простежується туга по ній. читаючи етостіхотвореніе, відчуваєш деяку смуток на душі, так як описана сумна поздняяосень. осінь - час спокою, час відходу і прощання, час роздумів. вона наповнена порожнечею. складається враження, що за межами осені немає нічого крім вічності. але в той же час радує те, що єдина троянда не хоче відпускати теплу пору року, тому "віє весною». у назві вірша відображено весь сюжет. воно адресоване самому прекрасному і божественному квітці-троянді. обсипав ліс своі'вершіни, сад оголив своє чоло. на початку вірша автор показує справжню осінь за уособлення: сад оголив, дихнув вересень. спочатку фет висловлює величезну жаль, тому що з настанням осені яскраві фарби, починаються довгі проливні дощі, кругом вогкість і бруд. туга. але потім він ніби випадково зауважує чудове створення-троянду: але в подиху морозу між загиблими одна, лише ти одна, цариця троянда, пахощі і пишна. і тут він розуміє, що життя триває, що квітка буде нагадувати йому про сонячні дні й переносити в майбутнє, ближче до весни. таким чином, відбувається зміна картин в вірші. поет вибудовує йому троянду на п'єдестал, називає її царицею, вважає єдиною і неповторною: лише ти одна, цариця троянда, пахощі і пишна.