Чому оповідання М. Коцюбинського,, Дорогою ціною,, стало класикою української літератури

Школа майбутнього… це повинна бути велика тла споруда. в ній буде не тільки спортивний зал, ще й басейн, різні тренажери. кабінети, мабуть, теж будуть мати не такий вигляд, як у сучасній школі. може, не буде дошки, а замість неї буде екран. і парти не будуть стояти , а півколом, або в шаховому порядку. і будуть це навіть не парти, а столи з комп’ютерами або з безліччю кнопок.а може, взагалі вчитися учні будуть вдома за тих же комп’ютерів. сидячи вдома, будуть слухати, робити вправи і надсилати їх до вчителів за комп’ютера. здаєш потрібну кількість заліків, тестів, контрольних — і тебе переводять до наступного класу. можна вчитися за індивідуальною програмою. самому вибрати предмети, знання з яких хочеш вдосконалити. тим, хто більш талановитий, можна буде за один навчальний рік пройти кілька класів, або певні предмети вивчити глибше і швидше. і тоді не потрібно буде слухати вдесяте те, що ти давно зрозумів, а можна іти вперед. якщо ти хворів і щось пропустив, або не зрозумів якусь тему, вмикаєш потрібний канал — і знову слухаєш пояснення викладача. мабуть, багато предметів можна буде вибирати самому, але якісь будуть обов’язкові для вивчення усіма.отже, навчання в школі майбутнього буде більш диференційоване. воно буде враховувати вподобання, побажання, здібності учнів. і це добре не тільки для учнів, їх батьків, учителів, але й для країни. бо якщо людина займається тим, що їй подобається, в неї це краще виходить, вона досягне більшого успіху. врешті-решт, україна буде мати більше професіоналів, людей, які працюватимуть із задоволенням.