Що таке уявлення японців про красу !

Відповідь:

Принципи вабі і сабі передбачають вдумливий підхід до щоденного життя. З часом їхнє значення частково збігалися, тож вони були об'єднані у подвійне поняття вабі-сабі, естетику недосконалої, непостійної та неповної краса речей. Речі, що перебувають у стані становлення або руйнації, більшою мірою викликають думки про «вабі-сабі», ніж речі у повному розквіті своєї краси, оскільки перші припускають ідею швидкоплинності речей. Оскільки всі речі приходять і відходять, «вабі-сабі» демонструє ознаки приходу й відходу, йі ці ознаки вважаються прекрасними. З цієї перспективи краса пов'язується з особливим станом свідомості і може бути побачена в банальному Ознаки природи можуть бути настільки непримітними, що потрібний спокійний розум і витончений погляд, щоб їх розпізнати. Філософія дзен пропонує 7 естетичних ознак, що реалізують «вабі-сабі»

фукінсей — асиметрія, неправильність;

кансо коко — обмеженість, вживаність;

сідзен — відсутність претензійності, природність;

юген — тонка глибока витонченість, неочевидність;

дацудзоку — неконвенційність, свобода;

сейдзяку — спокій, тиша.

Принципи, згадані вище можна віднайти у природі, це також можуть бути чесноти людського характеру чи норми поведінки. Це, в свою чергу, передбачає, що чеснота і ввічливість можуть бути пов'язані між собою завдяки розумінню мистецтва. Отже, естетичні ідеали мають етичну конотацію і пронизують більшу частину японської культури

Щось таке.

ответ:

вся моя повесть направлена против дворянства как передового класса», — утверждал и. с. тургенев. в базарове ему рисовалась фигура незаурядная, титаническая, выросшая из народной почвы, но одинокая и потому обреченная на гибель. основной конфликт романа автор замышлял как конфликт идеологий: умеренно-либеральной позиции «отцов» и крайне левых взглядов нигилистов (читай, революционеров, замечает автор). писатель хотел показать торжество демократизма над аристократией, но был уверен в поражении революционеров. поэтому он категорически возражал против революционных выводов, сделанных добролюбовым по прочтении «отцов и детей», и порвал из-за этого с дорогим ему «современником». писатель, служивший «революции сердечным смыслом своих произведений» (из прокламации народовольцев), оказался неправ: объективное значение его романа переросло замысел, оказалось шире и убедительнее, чем предполагал тургенев.