Твір на тему "твір шевченко, який мені сподобався" (заповіт, мені тринадцятий минало или тополя)

    у тараса григоровича шевченка було тяжке кріпацьке дитинство. тому багато його творів присвячено темі кріпацтва.          вірш «мені тринадцятий минало» — один з найкращих творів т. шевченка про його дитячі роки. твір починається з показу веселого настрою хлопця, який любить життя. навколо все любо: «господнє небо, і село, ягня здається, веселилось! » аче раптом головний герой згадав, що він кріпак. усе навколо не належало йому:             поглянув я на ягнята —    не мої ягнята!     обернувся я на хати —    нема в мене хати!           тільки така ж кріпацька дівчина зрозуміла його горе та підійшла заспокоїти. і людська ласка зробила диво:               неначе сонце засіяло,    неначе все на світі стало      моє лани, гаї,           тільки людська доброта юному тарасу шевченку віритн в щасливе майбутнє.

Из-за случайной небрежности, педантичный не принял чертеж. отчаявшийся офицер приходит домой чуть ли не плача. конечно, верочка не могла видеть мужа в таком состоянии. поэтому она решается на дерзкий, но неблагородный поступок – обмануть профессора, посадить кусты в том месте, где они были на плане алмазова. заложив в ломбарде последние драгоценности, ночью, героиня убеждает садовника послать своих людей за город, сама едет вместе с ними и мужем, контролирует весь процесс до конца. и лишь когда алмазов получает долгожданную оценку, верочка успокаивается. доволен и герой – мечта его сбылась, он наконец-то поступит в академию.