Що обумовило входження японії до групи великих держав

Реформи забезпечили перехід Японії до ринкових відносин. У країні сформувалась унікальна економічна система, об'єднана типовими азіатськими неформальними зв'язками — відносинами серед представників як ділових кіл, так і ділових кіл та держави. Найважливішою особливістю цієї моделі було поєднання ринкових відносин із їх державним регулюванням, ринкової конкуренції з економічним плануванням. Формально держава відігравала незначну роль: державний бюджет Японії перерозподіляє лише третину ВВП. Це приблизно однаково зі США і набагато менше, ніж у європейських країнах, де ця частка може перевищувати 50 % (наприклад, у Швеції). З такого погляду економіка Японії належить до однієї з найліберальніших у світі. Проте лише деякі азіатські країни (наприклад, Південна Корея або Китай) можуть посперечатися з Японією за рівнем жорсткості й ефективності впливу уряду на економіку.

Японський уряд розробляв стратегічні плани розвитку загалом (1948—1952; 1951—1953 рр. — плани відбудови народного господарства; 1955—1959 рр. — план самозабезпечення, 1957—1960 рр. — довготерміновий план економічного розвитку; 60-ті роки — план подвоєння національного доходу тощо), а вже на їх основі великі компанії формували власні плани. Уряд був представником бізнесу на зовнішньому ринку, захищав його всіма можливими а бізнесмени виконували вказівки уряду. Відступників суворо карали, тому часто японську промислову систему називають "корпорація Японія"

Объяснение:

ааааа