Хелп твір на тему «яким я бачу справжнього друга»

Дружба - це невід'ємна частина життя кожної людини. Мабуть, не існує людини, яка не мала би друзів. Дружба дуже допомагає в житті кожному, скільки б друзів в тебе не було. Але який сенс треба вміщувати в поняття "справжній друг"? Яким повинна бути така людина?

Я вважаю, що справжній друг повинен обов'язково бути розуміючим, розуміти та відчувати тебе без слів. У складній ситуації друг завжди підтримає тебе, а у конфлікті стане на твій бік, навіть якщо всі навколо будуть проти. Також друг повинен бути не жадібним, відкритим тобі.

Справжній друг - це та людина, якій ти можеш довірити свою найбільшу таємницю та будеш впевнений, що про це не дізнається абсолютно ніхто. Якщо в тебе з'явиться проблема, справжній друг відкладе всі свої справи та зробить все, щоб до тебе ії вирішити. Навіть якщо ви з другом поконфліктуєте, скоро ви помиритесь, бо друзі не зможуть довго обходитись одне без одного. Не важливо, скільки років людини, у будь-якому віці вона може стати для тебе справжнім другом, який завжди порадить та підкаже, як правильно поступити в тому чи іншому випадку, до тобі знайти вихід з погано склавшоїся ситуації тощо.

Друг - це людина, яка завжди зможе підтримати розмову, має багато спільних тем з тобою. Якщо хтось захоче тебе образити, друг завжди захистить тебе, навіть якщо цим нашкодить сам собі. З друзями багато людей мають спільні хоббі, спільні інтереси, ходять разом на спортивні секції, танці тощо. Справжні друзі не повинні бачитися кожного дня, бо вони усе рівно, навіть на великій відстані залишаються справжніми друзями, які ніколи не зрадять та не виміняють тебе ні на кого іншого.

На мою думку, без дружби не можливе життя людини, але справжній друг повинен бути справді надійним, розуміючим, добрим, мудрим та терплячим, на якого завжди можна покластися.

Объяснение:

Объяснение:

Напевно, дехто із нас ще в дитинстві мріяв навчитися літати. Тільки не літаком, а по-справжньому, з крилами. Та, на жаль, реальність залишається реальністю.

Образ крилатої людини завжди цікавив відомих світових і вітчизняних письменників. Зачепила цю досить філософську тему наша українська поетеса Ліна Костенко. Авторка по-новому переосмислює буття людини, сенс її існування й призначення. Але чи справді людина може літати?

Відповідь авторки однозначна – безумовно! Але не тілом. Душею, серцем, подумки, мріями – все це допомагає відірватися від щоденних справ, взяти уявні крила й поринути ввись.

Так у своїй поезії «Чайка на крижині» Ліна Костенко змалювала образ самотньої чайки. Вона полишила свій гурт і сидить на тонкій крижині, яка от-от трісне. Саме це непокоїть ліричну героїню. Проте, як виявилося, хвилюватися не варто,  чайка – вільна істота, підкорити яку зможуть тільки небеса. Навіщо їй ґрунт? Таку позицію ніколи не зрозуміє людина, яка боїться труднощів. Є в ній щось таємниче. Інколи помічаєш чайку і, здається, летить вона у незвідані краї, яких не осягнути людині.

Та все ж є щось між чайкою і героїнею спільне. І це щось – свобода. Я вважаю, що якщо  людина буде вільною від сірої маси, як птах, то обов’язково отримає свої крила у вигляді чеснот, доброти, щирості, поетичності. Адже життя безкрилої людини одноманітне.

Крила – це наша духовність, наш внутрішній світ. І хоч вони не вкриті пір’ям, як у чайки, проте все ж допомагають відірватись від землі та поринути в дивовижний світ мрій і відкриттів.