Для чего правовая норма всегда должна иметь четкую структуру? ​

Норма права: понятие, структура, виды

Норма права – установленное или санкционированное государством обязательное правило поведения общего характера, наделяющее участников общественных отношений правами и обязанностями. Речь в данном случае идет только о тех общественных отношениях, которые объективно и неизбежно нуждаются в юридической регламентации.

Правовая норма – это всегда некий идеальный обобщенный стандарт, масштаб поведения субъекта, которому она адресована. Разумеется, норма права как модель, своего рода шаблон (пусть и самый совершенный) не может с абсолютной точностью выразить реальные и бесчисленные индивидуальные особенности субъекта права (народа, гражданина, семьи, юридического лица, политической партии, государственного органа и т.п.). Другими словами, между нормой права и субъектом права всегда будет существовать определенное противоречие, которое в принципе неустранимо. Поэтому законодатель стремится установить такую норму, которая, с одной стороны, наиболее полно и точно отражает свойства субъекта, а с другой – как бы подталкивает самого субъекта к изменениям относительно принятой и действующей нормы права.

Особенностью правовой нормы является наличие у нее четкой внутренней структуры (в отличие от иных социальных норм). Структура правовой нормы включает в себя следующие составные элементы: гипотезу, диспозицию, санкцию. Наличие этих элементов и образует государственное юридическое (правовое) предписание – норму права.

Гипотеза – это та часть правовой нормы, которая содержит указания на место, время, условия, обстоятельства, факты, при наличии которых норма вступает в действие.

Диспозиция – это часть правовой нормы, которая содержит нрава и обязанности субъектов общественного отношения, т.е. само правило поведения.

Объяснение:

Давно відійшли в минуле героїчні й прекрасні часи Давньої Еллади, але на згадку про них людям залишилися міфи, трагедії, вірші, героїчні поеми. Та залишаються в пам'яті людства славні герої Давньої Греції. Одним із них є титан Прометей.Мужній, сильний, волелюбний, він не може нікого залишити байдужим. Сміливий титан не злякався навіть самого Зевса і вирішив до людям. У цьому виявився його гуманізм і здатність до самопожертви в ім'я слабкіших від нього. Жодного стогону не зронив Прометей, зазнаючи нестерпних мук, жодного нарікання на свою долю. Мене дивує сила духу титана, його витримка і незламність.

Своєю поведінкою Прометей зумів розбудити людський дух. Він не просто подарував людям вогонь, а навчив їх володарювати на землі, зрівняв їх з олімпійськими богами. Окрім того, Прометей пробудив у людині незгасне прагнення до знань. Недарма полум'я прометеєвого вогню завжди кличе до відкриття нового і підкорення невідомого, незвіданого.

Образ Прометея, на мою думку, навчає цілеспрямованості на шляху до поставленої мети, вірності своїм ідеалам, любові до людей. А ще вселяє віру в те, що будь-яке зло буде покаране і добро й правда запанують на світі.

Приємно, що від Прометея залишилася людям ще одна красива згадка — каблучки. Адже саме він почав носити залізний перстень із вправленим у нього каменем від скелі, де зазнавав невимовних мук.

Як говорять легенди, у деяких областях Греції Прометея шанували як бога і становили на його честь дивовижне дійство — прометеї. Це було свято священного вогню, який запалювали в Академії (невеликому гаю, де любили розмірковувати філософи) і несли до Афін, щоб засвітити там нові вогні. Тому й живе на землі Прометеїв вогонь, що надихає людей на нові звершення.

Объяснение:

как-то так, если , можно скоротить предложения.