Почему рабство сохранялось в демократической атике?кратко!!!

Быстро

Рабство изначально не отражено в культуре человечества.Первые сведения о рабстве встречаются в период захвата семитскими племенами

Рабство в США — система рабовласництва та використання праці рабів, що існувала в США в 1619–1865 роках. Більшість рабів були африканцями, насильно вивезеними з місць проживання, і їх нащадками.

Вперше африканські невільники були завезені в британську Вірджинію англійськими колоністами в 1619 р. Станом на 1860 рік, з 12-мільйонного населення 15 американських штатів, де зберігалося рабство, 4 мільйони були рабами[1]. З 1,5 млн сімей, що жили в цих штатах, понад 390 тис. сімей мали рабів.

Праця рабів широко використовувався в плантаційному господарстві, дозволяючи отримувати американським рабовласникам високі прибутки. У першій половині XIX століття національне багатство Сполучених Штатів значною мірою було засновано на експлуатації рабської праці[2]. За період з XVI століття по XIX століття в країни Америки було завезено близько 12 мільйонів африканців, з них близько 645 тис. — на територію сучасних США.[3][4][5]

У січні 1849-го Авраам Лінкольн вніс до Конгресу білль про заборону рабства у федеральному окрузі Колумбія. Поправку відхилили, хоча позиція загалом була досить поміркованою. Скасування рабства в столиці США не означало його остаточного знищення і було важливим, радше, з морально-етичного погляду: столицю держави, яка претендувала на першість на американському континенті, мали населяти вільні люди. [6]

18 вересня 1850 Конгрес США ухвалив закон про втікачів рабів, що дозволяв пошук і затримання втікачів рабів на територіях, де рабство було вже скасовано. Закон зобов'язував населення всіх штатів брати активну участь в затриманні рабів-утікачів і передбачав суворе покарання для рабів, тих, хто їх переховував і тих, хто не сприяв затриманню раба. У всіх південних і північних штатах засновувалися особливі уповноважені з ловлі рабів, яким слід надавати сприяння. Спійманих рабів поміщали у в'язницю і під озброєною охороною повертали рабовласникові. Щоб раб був визнаний збіглим, достатньо було, щоб будь-який білий заявив і підтвердив під присягою, що цей негр є рабом, який втік від нього[7].

На індіанській території, яка формально не входила до складу США і де проживали виселені в 1830-і рр. з південних штатів П'ять цивілізованих племен, рабство в окремих випадках зберігалося до 1870-х рр. При цьому положення рабів в індіанців було кращим у порівнянні з південними штатами, а значну частину племені семінолів становили афроамериканці і нащадки змішаних індіансько-афроамериканських шлюбів.

Рабство було скасовано після завершення Громадянської війни 1861–1865 років і прийняття Тринадцятої поправки до Конституції США в грудні 1865 року.

Объяснение:

Сего 1722 года, Апреля 27 дня, Всепресветлейший, Державнейший Петр Великий, Император и Самодержец Всероссийский, и прочая и прочая, жалуя подданных Своих, Малороссийский народ, указал при Гетмане господине Скоропадском, в Глухове, для управления Судов и протчего, что в пунктах Гетмана Хмельницкого и в решительных на оное написано, вместо одной Воевоцкой персоны, для лучшей верности и управления, быть Коллегии, в которой быть Бригадиру господину Вельяминову с шестью человеками с Штап-Офицерами, да при той же Коллегии быть Прокурорам погодно с переменою из Гвардии Капитаном или Капитаном-Порутчиком: и оная учинена не для чего иного, токмо для того, дабы Малороссийский народ ни от кого, как неправедными судами, так и от Старшины налогами утесняем не был, а какова инструкция в ту Коллегию из Сената дана, оная при сем объявляется слово от слова.

Так что ответ Г) в 1722 году