Визначте фразеологични сполуки за их значеням.У якого зи сталих висловив згадано не такого звира, як у решти
А гостинеця,принесения Або привезений дитям з поля, Або подорожи того
Б не давати перепочинку кому-небудь
В невдала послуга,до що спричиняе неприемности.
Г привезти кого-нибудь без кавитка
Д одночасто виконувати дам ризни справи

у кожній квартирі є дзеркало, капелюх і якщо не мітла, то віник, або швабра. з деякого часу ці речі мають для мене деякий сенс, сповнений таємниць і загадок. це відбулося після того, як я прочитала про пригоди відомого гаррі поттера. саме чарівний капелюх, який опустився на голову хлопця і дав змогу визначити здібності гаррі. він досяг значних успіхів у галузі чародійства. цей капелюх дав зрозуміти одноліткам хлопця, що в нього неабиякі здібності. він може досягти ще більшого. ви запитаєте: до чого тут капелюх гаррі і моя звичайна міська квартира? охоче поясню. я знайшла капелюх мого батька. він про нього забув. це капелюх з темно-коричневого фетру, має поля. такий собі жалю- гідний капелюшок. але мені здалося, що коли я його одягну, як і гаррі поттер: почую чарівний голос, і він промовить приємні для мене слова. пам’ятаєте, що вимовив шпилястий капелюх гаррі? він сказав, що гаррі може стати великим, що в нього є задатки, щоб здійснити свої добрі наміри.

так, капелюх у мене був швабра – теж. я поставила її біля дверей, надягла капелюха – він майже закриїв мені очі – і пішла до дзеркала подивитися, як я . але тут я через щось; перечепилася, полетіла на підлогу і щось боляче вдарило мене по голові. я знепритомніла. раптом я почула тихий голос:

- речі стають чарівними тільки тоді, коли їх зробиш своїми руками… у школу чарівників приймають дівчаток, які добре поводяться зі своїми подругами, не розпускають плітки, слабким, люблять іх тварин, вміють готувати…

а потім наді мною зависла жовта куля. від неї йшло тепло, спокій. я подумала, що це вона мені розповіла про умови вступу до школи чарівників. і я відповіла:

- я відпові усім вимогам, тільки ще не вмію готувати.

і почула інший голос, такий знайомий:

- усього навчишся у свій час. а зараз підводься. ти не дуже забилася? і чому

на тобі цей огидний капелюх?

я розплющила очі, підвелася. бабуся дивилася на мене і посміхалася. і ми обидві від щирого серця почали сміятися – дуже вже безглуздий (я це відчувала) був у мене вигл