Охарактеризувати внутрішньовидові фактори еволюції​

studopedia.su

СУЧАСНІ ПОДАННЯ ПРО ФАКТОРІВ ЕВОЛЮЦІЇ

Згадаєте!Які фактори еволюції по Ламарку й Дарвінові?

Фактори еволюції— це фактори, що сприяють адаптаційним змінам організмів, популяцій і видів. Починаючи з робіт Ж.-Б.Ламарка й Ч. Дарвіна, питання про факторів еволюції був і залишається предметом гострих дискусій. Досить поширене трактування еволюції як наслідку впливу винятково внутрішніх факторів («внутрішнє прагнення організмів до прогресу» по Ж.-Б. Ламарку або ароморфозы по А.Н. Северцо-ву). Однак багато вчених не визнають ролі внутрішніх факторів в еволюції й уважають її результатом впливу тільки зовнішніх умов. Наприклад, положення про рушійні сили еволюції надає природному добору роль скульптора, а організму - глини. Ці погляди не враховують багаторівневої організації живої матерії: те, що для клітини є зовнішнім чинником, для організму може бути внутрішнім (напр., обмін речовин клітини відбувається із внутрішнім середовищем організму).

Відповідно до сучасних подань, на кожному з рівнів організації живого діють специфічні фактори еволюції; у результаті їхньої спільної дії виникають адаптації організмів і популяцій.

Спадкоємна інформація (генотип) найбільшою мірою захищена від зовнішніх факторів, тому що перебуває усередині клітини в цитоплазмі (прокаріоти) або додатково оточений ядерною оболонкою (эукариоты). Генотип забезпечує сталість (консервативність) генофонду популяції й виду в цілому. Спрямованість спадкоємних змін, що відбуваються на молекулярному (мутації) і клітинному (комбинативная мінливість) рівнях, не залежить від умов навколишнього середовища, однак їхня частота зростає при дії особливих факторів - мутагенів.

На клітинному рівні здійснюються всі основні функції живого, що проявляються в результаті взаємодії генотипу клітини з навколишнім її середовищем. Наприклад, у багатоклітинних організмах всі соматичні клітини володіють однаковим ге-

нотипом, однак диференціюються, тобто розвиваються в різних напрямках у результаті впливу біологічно активних речовин, взаємного розташування й іншого.

₽Центр Современного Танца. Воронеж

Виняткове значення, як фактор еволюції, має розмноження, що забезпечує безперервність життя й зміну поколінь у формі життєвих циклів. В організмів з перехресним заплідненням полове розмноження підтримує генетичну цілісність виду.

Здатність організмів давати значна кількість нащадків, більша частина яких гине не досягши стадії розмноження внаслідок недоліку життєвих ресурсів, Ч.Дарвін уважав причиною боротьби за існування. Сам термін «боротьба за існування», що автори синтетичної гіпотези назвали рушійною силою еволюції, не має реального біологічного змісту. Це поняття вживають для позначення всієї сукупності відносин між організмами й навколишнім середовищем, тобто насправді він є синонімом цілого роздягнула екології - вчення про факторів. Ніяких особливих механізмів «боротьби за існування» у живих істот не виявлено, хоча цей термін зіграв помітну роль у побудові ряду еволюційних гіпотез.

Насправді всі екологічні фактори, якщо вони діють із постійною або періодично, що змінюється інтенсивністю, одночасно є факторами еволюції. Внаслідок їхньої комплексної дії на популяції менш адаптовані особини гинуть (елімінують), не давши потомства.

Елімінація - загибель особини на якому-небудь етапі онтогенезу, у результаті якої вона не залишає потомства. Елімінація змінює частоти зустрічальності організмів з певними генотипами. Її варто відрізняти від природної смерті як завершення процесу старіння після розмноження, що не впливає на генофонд популяції.

₽Ищете танцевальный фестиваль?

Термін «добір»має на увазі певний свідомий акт, тому він у різних формах проявляється тільки в поводженні тварин з розвитий вищою нервовою діяльністю, наприклад підлоговий добір, вибір тих або інших видів їжі по доступності або смакових якостях.

Найважливіший показник біологічного процвітання виду -це оптимальна щільність розміщення особин у кожній з його популяцій, обумовлена збалансованістю народжуваності й смертності (сума елімінації й природної смертності).

Внутрішньовидовій міжвидові фактори еволюціїрозглядають щодо популяції як елементарної одиниці еволюції.

Внутрішньовидові фактори еволюції- це взаємодії між особинами усередині популяції - міграції, хвилі життя, поло-

виття добір, ієрархічні (чільні -підлеглі) або інші взаємини в зграях, чередах, родинах,

розподіл гнездовий або мисливських угідь між особинами або їхніми групами та інше. У сукупності дія цих факторів спричиняється саморегуляцію щільності популяцій. Така саморегуляція носить обмежений характер, тому що щільність будь-якої популяції, у першу чергу, залежить від стану популяцій інших видів даної экосистемы, які взаємно зв'язані ланцюгами харчування й(або)територіально.

вроде вот

Фактори еволюції — це чинники, які призводять до адаптивних змін організмів, популяцій і видів. Протягом тривалого часу серед учених було поширено дві системи поглядів на фактори еволюції: автогенез (еволюція є наслідком дії лише внутрішніх факторів) і ектогенез (еволюція є наслідком дії лише зовнішніх факторів).

Проте, обидві точки зору не враховували багаторівневості організації живої матерії. Так, вплив гормонів на клітину організму є зовнішнім впливом для клітинного рівня організації і внутрішнім — для організменого.

Сучасна наука вважає, що на різних рівнях організації живої матерії діють специфічні фактори еволюції, у результаті спільної дії яких і відбувається адаптація організмів і популяцій до умов середовища. Так, на молекулярному рівні важливим фактором є хімічні та фізико-хімічні властивості органічних молекул. На клітинному рівні — організація взаємодії між компартментами клітини, а на організменому — дія екологічних факторів.

Усі екологічні фактори є водночас і факторами еволюції, за умови, якщо вони діють із постійною інтенсивністю або остання періодично змінюється. До таких факторів можна віднести клімат, солоність водойми, властивості ґрунту, наявність хижаків, наявність і властивості здобичі, конкурентних видів тощо.

Стосовно популяційного рівня організації живої матерії виділяють внутрішньовидові та міжвидові фактори еволюції. Внутрішньовидові фактори є результатом взаємодії осіб усередині популяції. Це міграції, хвилі життя, статевий добір, соціальні зв’язки (у низки видів), розподіл територій існування всередині ареалу. Результатом дії внутрішньовидових факторів еволюції є саморегуляція густоти популяцій. Це підвищує шанси виду на успіх у міжвидовій боротьбі, бо дозволяє йому ефективно використовувати ресурси середовища існування в межах свого ареалу.

Объяснение:

Объяснение:

+ верно

- неверно

+ верно

- неверно

+ верно

+ верно

- неверно