Почему Тимохин, а не Долохов является для Толстого истинным героем?.

Тимохин, по мнению Толстого, истинная русская натура, шальная, удалая, отчаянная, однако и бескорыстно-героическая на подвиг во имя общего блага.

Не таков Долохов, который, в противовес Тимохину, прежде всего думает о личной славе. Он тоже герой — бежал в атаку рядом со своим командиром, «в упор убил одного француза». Однако, подчеркивает Толстой, и «первый взял за воротник сдавшегося офицера», чтобы все видели, что это сделал именно он.

Больше того, Долохов почитал нужным подойти к полковому командиру и «отчитаться» перед ним в своих заслугах запомнить, ваше превосходительство!»

Таким образом, в данном эпизоде мы наблюдаем противопоставление двух «боевых героев», двух типов поведения — истинно героического, бескорыстного (Тимохин) и ложно героического, эгоистического (Долохов).

фауст - вічний образ.

моє ставлення до фауста різне. на початку драматичної поеми на мою думку фауст дійсно був вірним служителем господа і ніколи не перейшов би на сторону диявола. але мох сподівання зруйнували коли він продав свою душу мефістофелю, взамін на те, що той буде виконувати його забаганки.

коли фауст згодився на цю змову я була вражена а ле й зацікалвена , що буде далі.

фауст для меня, як   образ : боговір"я, розуму, довірчивості, протеста, добра.

бували різні моменти мого відношення до нього. в кінці так хотілось, щоб фауст потрапив у рай, а не в загробний світ мефістофеля. на щастя, мох сподівання здійснилися, і я була дежу задоволена такою особою , як фауст.

і тільки дивлячись на весь шлях, який він пройшов, я зрозуміл чому фауст є вічним образом.